Клейн (Klein) Лоуренс Роберт

Клейн (Klein) Лоуренс Роберт (н. 1920) – видатний американський економіст, «батько» сучасного економічного моделювання і прогнозування. Народився в м. Омаха (США), вивчав математику в міському коледжі Лос-Анджелеса. Продовжував навчання у Каліфорнійському університеті, де в 1942 здобув ступінь бакалавра з відзнакою. Навчання в аспірантурі Массачусетського технологічного інституту визначило напрям його майбутньої діяльності (В журналі «Економетрика» Клейн друкує серію рівнянь для аналізу інвестиційних функцій). У 1944 в цьому ж інституті йому присуджено вчений ступінь доктора філософії. Наступні три роки працював у Чиказькому університеті. З 1948 по 1950 займався дослідницькою роботою в Національному бюро економічних досліджень США. В 40-х широкого і системного характеру набула кампанія із «збагачення» кейнсіанського вчення елементами мікроекономічного аналізу. Провідну роль у цьому процесі відіграли відомі американські економісти – Ф. Модільяні, П. Самуельсон, А. Хансен, а також Клейн.

Міжнародного визнання набула докторська дисертація Клейна з економіки "Кейнсіанська революція" (1949). Наукові інтереси Клейна – моделювання розвитку економіки. У 1962 він дав коротке визначення економічної моделі як абстрактного і спрощеного вираження дійсного економічного процесу у формі математичних рівнянь. На початку дослідницької діяльності його спіткали невдачі. Так, у квітні 1947 Клейн намагався використати паралельно три економетричні моделі відтворення для прогнозування розвитку економіки США на фінансовий 1947. За підсумками математичних розрахунків дійшов висновку, що в другій половині фінансового 1947 можна очікувати зниження національного доходу США, тобто економічної кризи. Цей прогноз виявився невдалим. У 1950 Клейн опублікував книгу «Економічні коливання в США, 1921-1941», в якій навів нову економетричну модель економіки США на 1921-41, але й вона не мала успіху. Наступна модель Клейна, розроблена спільно з А. Голдбергом, вирізнялася такими принциповими нововведеннями, як використання імовірних розрахунків, постійна переоцінка параметрів та ін. Результати й використання були обнадійливішими, ніж попередні (зокрема, Клейн передбачив у листопаді 1953 економічну кризу 1953-54 в США), і вона привернула увагу західних економістів. Колишній президент Міжнародного економетричного товариства Т. Купманс у 1957 порушив питання про те, чи не є праця цих авторів «геніальним зрушенням у кількісних знаннях». Ця модель принесла вченим широку популярність. У 1954-58 Клейн – викладач Оксфордського інституту статистики, з 1958 – професор Пенсильванського університету. Паралельно з викладацькою діяльністю бере участь у побудові нових моделей. Відому квартальну брукінзьку економетричну модель США Клейн розробив у співавторстві з Дж. Д'юзенберрі, Г. Фроммом, Е. Ку Її успіх зумовлений невдачею в прогнозуванні економічного спаду в США у 1957-58. Згодом в Англії було побудовано економічну модель відтворення (1961), параметри якої визначено на основі статистики 1948-56 її автори – Клейн, Р. Белл, Е. Хезлвуд і В. Вандем. Клейн наполегливо працює над удосконаленням математичних методів моделювання, які активніше починають використовувати у практиці. На початку 60-х з фінансовою і рекламною допомогою журналу «Бізнес Уїк» він пропонує свої економетричні моделі на продаж корпораціям і державним установам. З 1970 провідні корпорації американського бізнесу використовують прогнози міжгалузевої моделі (50 галузей), авторами якої є Клейн та його співробітник з Уортонської групи прогнозування Р. Престон. У 1966-68 Клейн працює консультантом у різних американських компаніях, відтак (до 1970) він – член Комісії з цін. З 1973 – консультант Ради керуючих Федеральної резервної системи США. Особливого значення набуває моделювання при виведенні його за межі однієї країни. Клейн спробував об'єднати діючі короткотермінові національні моделі у велику світову модель, яка реалізується в межах американського проекту «Лінк», суть якого викладена у праці «Проект Лінк». Цей проект передбачає тісніше об'єднання початкове незалежних моделей окремих країн через зовнішньоторговельні зрівняння в єдину модель (звідси й його назва). Використання національних моделей, наданих країнами–учасницями проекту, дає змогу точніше враховувати особливості економічного механізму кожної з них, мету їх економічної політики та ін. Система «Лінк» має широке практичне застосування. На її основі було проаналізовано наслідки для економіки США та інших країн, а також для світової торгівлі «нової економічної політики» Р. Ніксона (1971), енергетичної кризи 1973–74, можливих варіантів податкової політики адміністрації Дж. Картера. Зокрема, результати розрахунків такої політики показали, що зниження податків у США, передаючись у ланцюгу міждержавних економічних взаємодій, найбільше впливає на поліпшення платіжного балансу Франції. В 1986 у Пенсильванському університеті Клейн створив міжнародну прогностичну асоціацію «Лінк». Розроблені нею оцінки економічного зростання в окремих країнах регулярно використовуються Секретаріатом ООН, такими міжнародними організаціями, як Конференція ООН з торгівлі й розвитку, Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Міжнародний валютний фонд, Організація економічного співробітництва і розвитку, Європейський Союз, а також Держдепартаментом, Міністерством торгівлі і фінансів, Федеральною резервною системою та іншими установами США. Асоціацією підготовлено документ (проект «Лінк-ООН»), в якому прогнозується розвиток світової економіки. Зроблений аналіз охоплює 10 регіонів і 80 великих країн, пов'язаних в єдину систему. Клейн належить до економістів, які розробляли глобальні економіко-математичні моделі світу «другого покоління», що враховували традиції, історію і спосіб життя, рівень економічного розвитку, соціально-політичну організацію і спільність основних проблем, з якими в майбутньому зіткнуться різні нації. Ще в 1978 Клейн, Б. Хікмен і М. Месарович запропонували всесвітньо-економічну модель, побудовану на ув'язуванні регіональних моделей блоків соціалістичних держав, розвинутих капіталістичних країн і країн, що розвиваються. Клейн – лауреат Нобелівської премії з економіки (1980) за значний внесок у створення економічних моделей та їх пристосування до аналізу циклічних коливань та економічної політики. Він – президент Американської економічної асоціації (1977). Увагу Клейна привернули проблеми світової валютної системи. На IX Міжнародній валютній і торговій конференції (грудень 1988, Філадельфія) від Центру глобальної взаємозалежності він вніс оригінальний проект реформи, розробленої на основі існуючих реалій. Співавторами його були американські вчені Г. Хібнер і Р. Соломон. Проект є сукупністю загальних рекомендацій для створення нової світової валютної системи. Головна роль у формуванні міжнародних валютних відносин відводиться країнам «великої сімки». Проект привернув увагу учасників конференції – відомих економістів, банкірів, керівників фірм з багатьох країн. Клейн нагороджений медаллю Дж.-Б. Кларка, Американської економічної асоціації та премією В. Батлера, Нью-Йоркської асоціації бізнесменів. Він є членом Американського філософського товариства.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.