Вікрі (Wycrie) Вільям

Вікрі (Wycrie) Вільям (н. 1914) – лауреат Нобелівської премії в галузі економіки за 1996. Народився в м. Вікторія (Британська Колумбія, Канада). Після закінчення школи та Академії Phillips Andover в 1931 навчався у Єльському університеті, де в 1935 отримав диплом бакалавра з математики. З 1935 по 1937 навчався в Колумбійському університеті, отримав ступінь магістра з економіки. Працював спершу в комітеті з планування національних ресурсів, а відтак – у відділі податкових досліджень Міністерства фінансів США. Під час Другої світової війни проходив альтернативну службу, половину терміну якої присвятив розробці нового податку на спадкування для Пуерто-Рико. За цю працю Вікрі у 1948 було присуджено ступінь доктора економіки Колумбійського університету. Докторська дисертація Вікрі «Порядок денний для прогресивного оподаткування» була ще раз опублікована як економічна класика. З 1946 Вікрі – викладач Колумбійського університету, в 1958 отримав звання повного професора економіки, а в 1971 – професора політичної економії. З 1982 – почесний професор Колумбійського університету. У 1950 Вікрі входив до спеціальної групи, яка розробила нову концепцію оподаткування для Японії, надавав консультації з податкових питань США і ООН. Член Американської національної академії наук, а з 1992 – президент американської економічної асоціації, почесний професор Чиказького університету.

Нобелівську премію Вікрі отримав разом з професором економіки Гарвардського університету Дж. Міррлісом. У рішенні комітету зазначається, що ці економісти «незалежно один від одного обґрунтували і суттєво розвинули економічну теорію стимулювання при асиметричній інформації». Об'єктом тривалого наукового пошуку стали «дослідження процесу прийняття рішень в економічній сфері на основі неповної, недосконалої інформації», проблеми, пов'язані з впливом інформаційних переваг на готовність до ризику індивіда, та ринкові механізми іншими словами, дослідження. Вікрі та Дж. Міррліса справили вагомий вплив на регулювання системи соціального і приватного страхування, системи оподаткування й поведінки економічних суб'єктів (акторів, гравців) на кредитних та фінансових ринках. Відсутність інформації, її нерівномірний розподіл у суспільстві має далекоглядні наслідки «Наслідки неповної та асиметрично розподіленої інформації є засадними для функціонування ринку, оскільки інформаційні переваги часто можуть бути використані стратегічно», – зазначається в рішенні Нобелівського комітету. Своїми дослідженнями ці вчені заклали підвалини адекватної економічної поведінки для страхування, фінансових і кредитних ринків, оподаткування, а також для аукціонів. Вікрі ще в 40-х у своїх працях зосередився на питанні, яким чином можуть бути організовані аукціони з тим, щоб досягти їх найвищої ефективності. Його теоретичні розробки знайшли практичне застосування в організації аукціонів цінних паперів та ліцензій. Об'єктом наукового пошуку Вікрі в 60-ті стає аналіз різних типів аукціонів, на основі якого він розробляє спеціальну модель, яка згодом отримала в літературі назву “модель Вікрі”. Особливість цієї моделі полягає в тому, що пропозиції робляться незалежно і таємно, а право на купівлю цінних паперів отримує той, хто запропонував найбільшу ціну, але при цьому він сплачує не її, а другу за величиною із запропонованих цін. Якщо, наприклад, із трьох покупців цінних паперів перший запропонував 100 дол., другий 200, а третій 300 дол., то право купити ці папери отримує третій, але він сплатить за них 200 дол. Таким чином, запропонований Вікрі механізм відображав дійсне бажання покупця сплатити реальну ціну. За надто високих ставок існує ймовірність того, що хтось інший поводитиметься аналогічно і тоді при купівлі необхідно буде заплатити вищу ціну, ніж реальна. Навпаки, за занадто низьких ставок існує ймовірність купівлі також за ціною, яка не відповідає реальній вартості. Це означає, що в інтересах самих учасників аукціону пропонувати реальну ціну, тобто аукціон є соціальне ефективним. Ідеї Вікрі, його модель були згодом використані іншими економістами для розробки аналогічних моделей, зокрема для розміщення державних замовлень. Зроблений Вікрі аналіз має значення не лише для теорії аукціонів, а й для розробки механізмів розподілу ресурсів за умов створення соціальне необхідних стимулів іншим не менш важливим об'єктом досліджень Вікрі, в якому використовують принципи асиметричної інформації, стали проблеми формування податків на доходи в умовах існуючої зайнятості, розробка оптимальної податкової моделі. У своїх працях Вікрі наголошував, що така модель повинна сприяти досягненню максимального результату для кожного, причому в умовах асиметричної інформації уряд не має даних про можливість та ефективність роботи окремого індивіда. Вікрі лише сформулював цю проблему, не запропонувавши відповідного математичного розв'язання її. Пізніше у своїх працях він звертається до питання, яким чином на розмір грошової пропозиції та ефективність продажу впливають стимули і сприяння готовності до ризику. Вікрі дійшов висновку, що покупець у кращому разі отримує товари з найвищою пропозицією, але мусить платити за них у розмірі, який удвічі перевищує пропозицію. Суттєвою передумовою такого стану є дефіцит інформації у продавців і потенційних покупців. У своєму обґрунтуванні Шведська королівська академія зазначила, що модель аукціону Вікрі, крім усього, може бути взірцем для аукціонів державних паперів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.