Антична економічна думка

Антична економічна думка – економічні ідеї давніх греків та римлян у формі окремих учень, переважно поєднані з історією, правом, філософією. Антична економічна думка формувалася в умовах переважання натурального господарства та широкого використання праці рабів. Промислова і торговельна діяльність зневажалися, а вивчення їх вважалося не гідним уваги мислителів. Стримувало розвиток античної економічної думки й те, що господарська діяльність в античному світі перебувала на низькому ступені розвитку через недостатнє знання законів природи та способів використання й сил.

Пам'ятки античної економічної думки – це переважно трактати з «ойкономії» (від гр. «оikos» – дім та «nomos» – правило) та землеробства («de re rustika»). Зрідка твори античних письменників містять зауваги щодо явищ народного господарства й окреслюють окремі економічні категорії. Не систематизовані й викладені в межах інших наук, головним чином політики, ці зауваги, проте іноді вражають своєю глибиною, далекоглядністю та сучасним звучанням. Й. Шумпетер свою знамениту «Історію економічного аналізу» (1964) розпочав з класичних грецьких мислителів, особливо відзначивши Аристотеля. У надрах давньоримської суспільно-економічної думки імперського періоду зароджуються й економічні уявлення раннього християнства, для яких характерні ідеї спільного володіння землею, спільності майна, рівності людей тощо існує багата література як давня, так і сучасна з історії античної економічної думки, в якій висвітлюється й стан, погляди та уявлення давньогрецьких мислителів (Ксенофонта, Протагора, Сократа, Фукідіда, Платона, Аристотеля та ін.) і давньоримських мислителів (Катона, Варрона, Цицерона, Колумелли, Плінія, Сенеки та ін.). Надзвичайно плідним бачиться підхід західних учених до вивчення античної економічної думки, які розглядають її у контексті загального процесу подальшого розвитку економічних ідей, течій та наукових шкіл.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.