Особливості використання групи різнопрофільних спеціалістів при проведенні слідчих дій

У ході проведення слідчих дій нерідко виникає необхідність участі не тільки спеціалістів-криміналістів, але й представників інших галузей спеціальних знань. “Включення до складу слідчо-оперативних груп, що виїжджають для огляду місця злочину при розслідуванні убивств, зґвалтувань, крадіжок із проникненням у приміщення і сховища, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, спеціалістів-криміналістів, судових медиків, судових автотехніків і представників інших галузей спеціальних знань, – чітко окреслена тенденція сучасної організації розслідування, яка відповідає вимогам науково-технічного прогресу”, – зазначають С.Д. Кобернік і співавтори.

На практиці найчастіше застосовується почергове залучення спеціалістів різних галузей знань для вирішення питань, які входять до їхньої компетенції. Комплексна ж участь кількох різнопрофільних спеціалістів зустрічається значно рідше.

Причиною такого стану справ, на нашу думку, є недостатня розробленість питань взаємодії зазначених суб'єктів.

За визначенням В.М. Махова, “тактика використання знань обізнаних осіб – сукупність тактичних прийомів і наукових положень, на яких вони засновані, застосовуваних з метою найефективнішого використання допомоги обізнаних осіб при розслідуванні злочинів”. Дане визначення в цілому видається правильним, однак потребує деякого уточнення, оскільки в ньому нечітко визначена мета застосування спеціальних знань. На наш погляд тактика використання спеціальних знань – це система тактичних прийомів і наукових положень на яких вони засновані, застосовуваних з метою найбільш ефективного виявлення, фіксації і вилучення доказів.

В.М. Маховим сформульовані тактичні прийоми загального характеру, які доцільно враховувати слідчому при взаємодії з обізнаною особою з метою правильного і повного використання останньою покладеного на неї завдання: постановка завдання для обізнаної особи; своєчасне і повне її інформування про обставини справи, необхідне для належного виконання завдання; надання обізнаній особі в разі необхідності наявних у розпорядженні слідчого технічних засобів і засобів оргтехніки, створення умов, які підвищують ефективність її роботи; спостереження і контроль за роботою цієї особи; підтримка оптимальних (як правило, через слідчого) відносин обізнаної особи з іншими учасниками процесуальної дії – обвинуваченим, його захисником, потерпілим, свідком, понятими; уживання заходів щодо повного закріплення результатів роботи обізнаної особи у відповідному процесуальному документі. Наведені дані становлять інтерес і можуть бути корисними при вдосконаленні засад використання групи різнопрофільних спеціалістів.

Тактичні питання участі окремих спеціалістів у підготовці до проведення слідчих дій викладені В.В. Ціркалем. Згодом, ним же, вперше розглянуто окремі тактичні аспекти використання групи спеціалістів у слідчих діях. На його думку, під участю групи спеціалістів у слідчій дії слід розуміти їх одночасне спільне сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, у дачі відповідних пояснень із приводу спеціальних питань, які виникають при проведенні цієї дії. Умовами, які визначають необхідність участі групи спеціалістів у слідчій дії, є: наявність складного об'єкта на місці події; необхідність одержання повних і достовірних відомостей, якщо при цьому потрібні різнопрофільні спеціальні знання, а слідча дія, яка проводиться для одержання певних відомостей, носить неповторний характер. Погоджуючись із наведеними умовами, зазначимо, що приводом для участі групи спеціалістів у слідчій дії, крім переліченого, може стати й необхідність одночасного застосування ряду науково-технічних засобів.

Залучення кількох різнопрофільних спеціалістів завжди поєднано з певними складнощами. По-перше, таких спеціалістів, як, наприклад, автотехніки, біологи, пожежотехніки, мало, і вони фізично не в змозі брати участь в усіх необхідних випадках у проведенні слідчих дій. По-друге, спеціалісти далеко не всіх галузей знань є в державних судово-експертних установах. По-третє, у разі участі групи спеціалістів у слідчій дії актуалізуються питання організації та тактики їх взаємодії. “Чим більше осіб залучає слідчий до участі в наданні йому допомоги спеціальними знаннями, тим складніше робота самого слідчого щодо визначення напрямків діяльності кожної з цих осіб, координації їхньої діяльності для досягнення єдиної мети – встановлення істини в справі”, – пише В.М. Махов. Тому роль координатора дій різнопрофільних спеціалістів, і якоюсь мірою посередника між такими спеціалістами і слідчим, на нашу думку, має бути покладена на спеціаліста-криміналіста як найбільш підготовленого суб'єкта у вирішенні більшості спеціальних питань. З усіх залучуваних до участі в слідчих діях спеціалістів, як правило, тільки спеціаліст-криміналіст має вищу юридичну освіту, володіє знаннями і навичками в галузі криміналістичної техніки, криміналістичної тактики й методики розслідування окремих видів злочинів, в галузі судової експертології і.ін., що дає йому можливість у певних питаннях бути не тільки технічним помічником, але й науковим консультантом слідчого.

Праві С.Д. Кобернік і співавтори, які під тактикою використання групи різнопрофільних спеціалістів розуміють “систему вироблених криміналістикою загальних і спеціальних рекомендацій щодо найефективнішого застосування усіх форм взаємодії спеціальних знань у здійсненні конкретної слідчої дії в цілому”.

Стосовно слідчого огляду, на думку даних авторів, особливості тактики за участю групи різнопрофільних спеціалістів повинні визначатися на підставі зростання ефективності науково-технічного забезпечення всієї слідчої дії. Для досягнення цієї мети ними сформульовані наступні тактичні правила і відповідні їм тактичні прийоми і рекомендації.

  1. Своєчасність формування групи спеціалістів і вживання організаційних заходів щодо забезпечення їх участі в огляді. Це тактичне правило означає доцільність залучення і створення групи спеціалістів до початку проведення слідчої дії.
  2. Планомірність використання групи спеціалістів у слідчому огляді здійснюється на основі плану, який має складатися слідчим при особистій участі всіх залучених до огляду спеціалістів після початкового ознайомлення з місцем події. У плані мають бути передбачені окремі й спільні дії різнопрофільних спеціалістів щодо виявлення, фіксації та вилучення доказів, а також їхні консультативні функції щодо висування слідчих версій на підставі попередніх досліджень слідів і об'єктів, які перевіряються, визначення кола об'єктів і питань, які підлягають експертному дослідженню. На нашу думку, в такому плані треба передбачити і питання, пов'язані з особливостями застосування відповідних науково-технічних засобів.
  3. Повнота використання усіх форм і способів взаємодії слідчого зі спеціалістами і спеціалістів один з одним на кожній стадії проведення огляду.
  4. Активне використання групи спеціалістів у документуванні результатів огляду. Це тактичне правило означає залучення усіх спеціалістів, котрі беруть участь в огляді, до складання протоколу огляду і виготовлення доповнень і додатків до нього, що вимагає використання спеціальних знань (спеціальної термінології в описі об'єктів і слідів, технічних характеристик використаних при виявленні, закріпленні та вилученні предметів і слідів, науково-технічних засобів та ін.).

На нашу думку, дані тактичні правила здебільшого можуть бути використані не тільки стосовно огляду, але й при проведенні більшості інших слідчих дій.

Ми поділяємо наведене твердження про своєчасність формування групи спеціалістів. У той же час не виключені випадки, коли необхідність у залученні певного спеціаліста може виникнути вже з прибуттям на місце проведення слідчої дії або навіть у ході його проведення. У таких випадках потрібно ввести спеціаліста в курс справи, і з урахуванням його думки здійснити уточнення і коректування плану дій як усієї групи в цілому, так і кожного спеціаліста окремо.

При розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп'ютерних мереж у нескладних випадках, коли йдеться про один комп'ютер, який, зазвичай, знаходиться у власності громадян, слідчий може обмежитися залученням до участі у відповідній слідчій дії (огляді, обшуку чи виїмці) спеціаліста-криміналіста. У такому разі комп'ютер слід вилучити разом з периферійними пристроями, не проводячи з ним ніяких маніпуляцій, і направити на експертне дослідження для вирішення питань, які цікавлять слідство. Якщо ж слідча дія має проводитися в якійсь установі, організації чи підприємстві, слід мати на увазі, що комп'ютери можуть бути з'єднані в комп'ютерну мережу. Комп’ютерна мережа - це сукупність каналів передавання даних і/або засобів комунікацій, які з’єднують окремі ЕОМ і дають змогу використовувати спільні програмні й технічні засоби для організації зв'язку. За розмірами розрізняють локальні та глобальні мережі1. Для забезпечення функціонування мережі виділяється сервер (спеціальний комп'ютер) або кілька серверів, які містять основну (базову) інформацію. Слід мати на увазі, що в комп'ютерах можуть бути спеціальні засоби захисту від несанкціонованого доступу, які, не одержавши у встановлений час спеціального коду, автоматично знищують всю інформацію, або інші засоби захисту від несанкціонованого доступу. Це може призвести до втрати електронних доказів, які мають значення для справи. Як зазначає В.О. Голубєв, “у загальному вигляді “електронні докази” – це сукупність інформації, яка зберігається в електронному виді на будь-яких типах електронних носіїв та в електронних засобах. Особливість цих доказів полягає в тому, що вони не можуть сприйматися безпосередньо, а повинні бути інтерпретовані певним чином та проаналізовані за допомогою спеціальних технічних засобів та програмного забезпечення”.

У таких випадках виникає необхідність у залученні до участі в слідчій дії групи різнопрофільних спеціалістів, у яку повинні входити, як мінімум, спеціаліст-криміналіст і спеціаліст у галузі інформаційних (комп'ютерних) технологій. У разі необхідності може знадобитися і допомога більш вузьких спеціалістів – системного інженера, системного аналітика та ін. В окремих же випадках, окрім того, може бути залучений спеціаліст-бухгалтер. Якщо треба провести значний обсяг роботи, то до участі в слідчих діях доцільно залучити декількох спеціалістів у галузі інформаційних технологій, які разом із спеціалістом-криміналістом під час виконання своїх обов'язків доповнюватимуть один одного, заповнюючи тим самим прогалини в їхніх знаннях.

Основними завданнями спеціалістів у галузі інформаційних технологій при розслідуванні злочинів у сфері комп'ютерної інформації є: виконання всіх маніпуляцій з комп'ютерною технікою (вмикання – вимикання, розбирання – збирання та ін.); надання допомоги слідчому в описі комп'ютерної техніки та периферійного устаткування в протоколах слідчих дій; проведення експрес-аналізу комп'ютерної інформації; виявлення інформаційних слідів злочину; запобігання знищення чи ушкодження комп'ютерної інформації; вилучення комп'ютерної інформації та ін.

Спільна діяльність спеціаліста-криміналіста й спеціаліста в галузі інформаційних технологій починається вже на етапі підготовки до проведення слідчої дії – при проведенні інструктажу слідчо-оперативної групи. При цьому спеціаліст-криміналіст доповнить слідчого при викладенні питань про порядок і етапи проведення огляду (обшуку, виїмки), про типові та нетипові ситуації, які можуть при цьому виникати, і про необхідні в таких випадках дії (особливо при спробах знищити інформацію та інші сліди злочину). Спеціаліст в галузі інформаційних технологій пояснить, на яких носіях може знаходитися цікава для слідства інформація (лазерні компакт-диски, дискети, Flash-накопичувачі, знімні жорсткі диски та ін.), як ці носії виглядають і які існують правила поводження з ними і т.ін.

З урахуванням думки спеціалістів слідчий складає план проведення слідчої дії, у якому варто відбити як кінцеві, так і проміжні цілі і завдання слідчої дії, дії кожного із спеціалістів у вирішенні конкретних завдань, порядок і особливості застосування ними відповідних науково-технічних засобів. Варіанти дій спеціалістів повинні бути передбачені з урахуванням типових ситуацій, які можуть складатися в ході проведення слідчої дії (комп'ютери працюють чи відключені, з'єднані в мережу чи ні, тощо).

Результати проведення даних слідчих дій прямо залежать від належного матеріально-технічного забезпечення учасників слідчо-оперативної групи.

Перш ніж розпочати огляд (обшук, виїмку), спеціаліст-криміналіст робить оглядову фотозйомку приміщення, яке оглядається (обшукується), і комп'ютерного устаткування, що знаходиться в ньому.

За наявності мережі особливий інтерес становить центральний комп'ютер (сервер), на якому зберігається значна частина інформації і до якого мають доступ усі комп'ютери.

Значну допомогу може надати спеціаліст і при бесіді з особами, які працювали з комп'ютерною технікою. При цьому він може з'ясувати, які використовуються паролі, коди доступу, що собою являє мережа, у яку з'єднані комп'ютери, де знаходиться сервер, і т. ін. Серйозна увага при такій бесіді має бути приділена встановленню типології (конфігурації з'єднання елементів комп'ютерної мережі). Від цього залежатиме вибір тактики огляду (обшуку, виїмки). Основними видами типологій сучасних мереж є “зірка”, кільцева, шинна та деревоподібна. Відповідно до застосовуваної топології визначається порядок і тактика проведення слідчої дії.

У процесі безпосереднього проведення огляду (обшуку, виїмки) виконання основної частини технічної роботи покладається на спеціаліста в галузі комп'ютерних технологій. При цьому він визначає, яка програма виконується на початок провадження слідчої дії; після зупинки виконання програми здійснюється вихід в операційну систему для з'ясування, по можливості, яка програма викликалася востаннє; установлюється наявність у комп'ютера зовнішніх пристроїв віддаленого доступу до системи (підключення до локальної мережі, наявність модему); комп'ютер відключається від мережі й вимикається модем; при необхідності здійснюється копіювання програм та інформації на машинний носій; у разі неможливості проаналізувати інформацію на місці (у більшості випадків проведення такого аналізу на місці взагалі недоцільно, у тому числі через складність процесуального закріплення) вона вилучається разом із носієм, і це спеціально фіксується в протоколі огляду (обшуку, виїмки); після того, як з нього буде знята необхідна інформація, комп'ютер відключається від електромережі.

Усі зазначені дії спеціаліст-криміналіст повинен зафіксувати із застосуванням відеозапису, а слідчий - описати в протоколі.

Якщо комп'ютер підключений до локальної мережі, спеціаліст у галузі інформаційних технологій повинен установити кількість підключених до сервера робочих станцій – комп'ютерів, вид зв'язку, кількість серверів у мережі; по можливості організувати паралельний огляд включених у локальну мережу комп'ютерів по зазначеній вище схемі огляду працюючого комп'ютера. Якщо такої можливості немає, треба забезпечити їх зупинку і далі проводити огляд за схемою огляду непрацюючого комп'ютера.

У ході огляду (обшуку, виїмки) можуть бути виявлені “дзеркальні” вінчестери, що знаходяться на значній відстані від основних. Зміст “дзеркального” вінчестера є точною копією основного. Найчастіше “дзеркальні” вінчестери встановлюються у фірмах, які використовують захист від несанкціонованого доступу. Якщо, приміром, був уведений неправильний пароль, то вся інформація, що знаходиться на основному вінчестері, автоматично знищується, але зберігається на “дзеркальному”, який може знаходитися в іншому приміщенні, бути ретельно замаскованим і охоронятися.

При непрацюючому комп'ютері в протоколі слідчої дії фіксується місцезнаходження комп'ютера, який цікавить слідство, і його периферійних пристроїв, указується кожен пристрій (назва, серійний номер, комплектація: наявність і тип дисководів, мережних карт, рознімань та ін.), наявність з'єднання з локальною мережею і (чи) мережами, телекомунікації, стан пристроїв (з слідами чи без слідів розкриття і т. ін.). У цей час спеціаліст-криміналіст досліджує барвну стрічку матричного принтера, на якій можуть бути виявлені сліди тексту; допомагає слідчому описати в протоколі порядок з'єднання між собою зазначених пристроїв, кількість сполучних рознімань, проводи, кабелі, а також порти, з якими кабель з'єднується; здійснюється пошук і фіксація на комп'ютері та його пристроях, біля комп'ютерного устаткування й в інших місцях службового приміщення, або на квартирі слідів пальців рук, мікрочастинок та інших предметів, знімних машинних носіїв інформації (дискет, лазерних компакт-дисків, магнітних стрічок тощо); паперових носіїв інформації – роздруківок, записів, записників і т. ін.

При відшуканні різного роду предметів застосовувати пошукові прилади індуктивного типу треба обережно, оскільки в схованках, окрім всього, можуть знаходитися дискети, відео- й аудіокасети, інформація на яких, у разі впливу магнітних полів, буде пошкоджена або знищена.

Після проведення дій щодо відшукання слідів пальців рук, мікрочастинок та інших предметів на дискетах, лазерних компакт-дисках тощо, їх треба оглянути. Надання допомоги слідчому в огляді даних предметів доцільно доручити спеціалісту-криміналісту і спеціалісту в галузі інформаційних технологій. Дискети й лазерні компакт-диски нумеруються і по черзі вставляються в дисковод (СД-привід) комп'ютера для ознайомлення з наявною на них інформацією. При цьому необхідно: дотриматися усіх вимог кримінально-процесуального законодавства і правил експлуатації технічних засобів, щоб носій інформації, який оглядається, не втратив під час роботи з ним силу доказу; постаратися якнайповніше ознайомитися зі змістом файлів і отримати, при цьому, максимум цікавлячої інформації; не допустити в ході слідчої дії заподіяння шкоди технічним засобам, використовуваним під час його проведення.

Слід мати на увазі, що на дискетах, які здаються на перший погляд чистими, може знаходитися прихована або знищена інформація. Такі файли можна спробувати відновити із застосуванням спеціальних програм. Зважаючи на те, що на дискетах і компакт-дисках можуть знаходитися небезпечні віруси для їх огляду слід використовувати комп'ютер, не підключений до мережі.

На заключній стадії огляду (обшуку, виїмки) за допомогою спеціаліста враховуючи дані про використання комп'ютера слід визначити, які знаряддя злочину чи джерела доказів і які носії інформації треба вилучити. Вилучаються ті носії, які містять або з найбільшою імовірністю можуть містити докази скоєного злочину. Такими є: системні блоки комп'ютера, у яких установлені жорсткі диски (недоцільно вилучати жорсткі диски окремо від системного блоку), переносні комп'ютери “Ноутбук”; принтери (що мають плати пам'яті, у яких зберігаються завдання на друк), а також, у разі необхідності, й інші компоненти комп'ютера; знімні машинні носії інформації (дискети, лазерні компакт-диски та ін.).

Для підготовки до вилучення намічених апаратних засобів необхідно: завершити роботу комп'ютерної системи; вимкнути електроживлення; промаркірувати пристрої комп'ютера перед тим як від'єднати й вилучити; наклеїти липкі аркуші чи стрічки із зазначенням дати і підписами слідчого, спеціаліста, понятих і власника (користувача) даних апаратних засобів. Пристрої, з'єднані з одним центральним процесором, слід позначити одним номером. Кожен пристрій повинен мати наклейку в тих місцях, до яких приєднані кабелі; від'єднати усі кабелі, попередньо зафіксувавши їхнє положення (за допомогою фото-чи відеозйомки). Усі кабелі, що з'єднують пристрої комп'ютера, які вилучаються, також маркіруються з обох кінців і вилучаються. Липкою стрічкою з підписами учасників огляду (обшуку, виїмки), пломбуються всі наявні рознімання і кнопки для того, щоб виключити можливість вмикання комп'ютера та його пристроїв без порушення пломбування; опломбувати корпус апаратного пристрою так, щоб виключити можливість його розкриття; роз'єднати пристрої комп'ютера й упакувати окремо, із зазначенням на упакуванні знімних машинних носіїв місця їх виявлення. Роз'єднання рекомендується почати з периферійних пристроїв.

У випадках, коли немає можливості вилучити комп'ютерну систему повністю, слід удатися до копіювання інформації, яка міститься на жорстких дисках комп'ютерів. У ряді випадків, залежно від виду розслідуваного злочину, певну допомогу може надати спеціаліст-бухгалтер, котрий укаже слідчому та спеціалісту в галузі інформаційних технологій, яку саме інформацію варто копіювати з комп'ютера, що оглядається. Тому залучений для участі в слідчій дії спеціаліст в галузі інформаційних технологій повинен мати у своєму розпорядженні відповідні науково-технічні засоби. Найкраще для цих цілей використовувати портативний комп'ютер типу “Ноутбук”.

Як правило, корпус системного блоку не має серійного номера. Однак, слід мати на увазі, що серійні номери обов'язково знаходяться на блоці живлення, на жорсткому диску, материнській платі й іншому устаткуванні. Оскільки ці вузли є основними з конструктивної точки зору, серійні номери, що знаходяться на них, треба зафіксувати в протоколі огляду (обшуку, виїмки).

Після огляду комп'ютерного устаткування спеціалісти нададуть допомогу слідчому в описі всіх виконаних дій.

У разі необхідності вилучення окремих частин устаткування треба вжити заходів щодо їх належного упакування. Так, процесор треба упаковувати в спеціальні оболонки, які заклеюються й опечатуються. Дискети, жорсткі диски, лазерні диски упаковуються в окремі пакети, які так само заклеюються й опечатуються.

З метою більш раціонального й ефективного використання допомоги спеціалістів у галузі інформаційних технологій було б доцільним увести їх до штату експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, а також організувати їх підготовку та перепідготовку.

З урахуванням певних особливостей системного блоку комп'ютера він часто може бути використаний як схованка для зберігання різних предметів і документів.

При огляді місця події по справах про злочини на підприємствах вугільної промисловості, якщо мав місце випадок зі смертельним наслідком, може знадобитися допомога групи спеціалістів у складі спеціаліста-криміналіста, спеціаліста в галузі судової медицини і спеціаліста в галузі гірничих технологій. При їх спільній діяльності слідчому може бути надана допомога у визначенні обставин механізму події; у з'ясуванні, чим саме була нанесена травма потерпілому, у якому положенні він знаходився стосовно предметів і механізмів; у комплексному огляді трупа і його одягу; у висуванні та перевірці слідчих версій; у грамотному описі обстановки й виявлених слідів у протоколі огляду місця події; в належній фіксації із застосуванням фотозйомки або відеозапису та ін.

У випадку, якщо слідчий, прибувши на місце, не має змоги спуститися в шахту через рятувальні роботи чи роботи з розбирання завалів, а рятувальники видають із шахти трупи загиблих, слідчому, за участю групи зазначених спеціалістів, треба приступити до огляду трупів і одягу, що знаходиться на них. Зокрема, у кишенях одягу потерпілих можуть знаходитися різні інструменти, які свідчать про виконання ними певної роботи, записи даних вимірів загазованості, сірники, цигарки й ін., що може стати важливими доказами у справі.

Одночасна участь різнопрофільних спеціалістів може виявитися необхідною і в ході допиту. Основною метою такої участі є розширення можливостей слідчого в отриманні інформації, яка має значення для справи. Питання про склад групи вирішує слідчий виходячи із конкретної обстановки, з урахуванням вимог КПК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 168, допит неповнолітнього свідка у віці до чотирнадцяти років, а за розсудом слідчого - до шістнадцяти років, проводиться обов'язково в присутності педагога, а в разі необхідності – лікаря; якщо неповнолітній не досяг шістнадцяти років чи якщо неповнолітній визнаний розумово відсталим, тоді при пред'явленні йому обвинувачення і під час його допиту, за розсудом слідчого або за клопотанням захисника, можуть бути присутніми педагог або лікар (ч. 2 ст. 438 КПК України).

Допомога різнопрофільних спеціалістів під час допиту може знадобитися у випадках, коли мають бути з'ясовані питання наукового, технічного чи іншого спеціального характеру, встановленні обставини справи з кількох епізодів та ін.

Тактика допиту за участю групи різнопрофільних спеціалістів будується з урахуванням конкретної обстановки.

При цьому часто присутність усієї групи безпосередньо в ході допиту необов'язкова. Участь деяких із спеціалістів може бути обмежена одержанням від них консультації.

Разом з тим, вже сам по собі факт участі спеціалістів визначеного профілю в допиті може створити певний психологічний вплив на допитуваного. Наприклад, повідомлення підозрюваному у фальшивомонетництві про участь у допиті спеціаліста в галузі поліграфії може вплинути на лінію поведінки допитуваного, змусити його відмовитися від дачі неправдивих показів.

Негативним моментом такого допиту є те, що присутність кількох людей може відволікати і розсіювати увагу допитуваного. При цьому питання, які ставить слідчий, можуть сприйматися емоційніше, ніж під час допиту “віч-на-віч”.

Іноді допитуваний погано сприймає суть питання, що вимагає його повторення і конкретизації. У таких випадках, з урахуванням особистості допитуваного, доцільно включати до групи спеціаліста-психолога, котрий може надати допомогу у встановленні психологічного контакту з конкретним допитуваним, в нейтралізації настороженості допитуваного, в стимулюванні його уважності, об'єктивності.

Для досягнення більшого ефекту доцільно залучати спеціаліста-психолога ще до початку допиту для ознайомлення з матеріалами справи, які, зокрема, характеризують особистість допитуваного. На підставі отриманих даних і усвідомивши предмет допиту, спеціаліст-психолог може деякою мірою спрогнозувати поведінку допитуваного, надати слідчому допомогу у формулюванні питань, визначить послідовність їх постановки тощо. Безпосередньо в ході допиту спеціаліст-психолог, спостерігаючи за поведінкою допитуваного, може побачити непомітні для слідчого зовнішні реакції на поставлене питання чи пред'явлений доказ і зверне на це увагу слідчого та ін.

Тактика допиту потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених під час розслідування злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп'ютерних мереж залежить від конкретної слідчої ситуації. М.В. Салтевський виділяє такі слідчі ситуації: 1) вчинено неправомірний (несанкціонований) доступ у комп’ютерну мережу чи систему; 2) вчинено комп'ютерний злочин, пов'язаний із створенням шкідливих програм; 3) вчинено злочин, пов'язаний із порушенням правил експлуатації комп’ютерної системи чи мережі. Якщо здійснено неправомірний (несанкціонований) доступ до комп'ютерної системи, то під час допиту свідків необхідно з'ясувати, у який час, як часто й у чому виявлялося порушення роботи в комп'ютерній системі. Особливу увагу слід звернути на встановлення даних про те, які порушення існуючих правил оформлення і проходження документів були допущені, як часто в роботі допускалися розбіжності між даними бухгалтерського, машинного й інших видів обліку, які невідповідності спостерігалися в машинограмах та інших документах, підготовлених у такий спосіб. У такому випадку досягнення цілей допиту можливе лише за умови участі в ньому спеціаліста в галузі інформаційних технологій, спеціаліста-бухгалтера, системного інженера. Дані спеціалісти, кожний у межах своєї компетенції, допоможуть слідчому визначити мету і завдання майбутнього допиту, внесуть свої пропозиції в план його проведення. У ході допиту, з дозволу слідчого, спеціалісти ставитимуть перед допитуваним уточнюючі й конкретизуючі питання, звернуть увагу слідчого на помічені неточності й невідповідності тощо. У цей час спеціаліст-криміналіст може надати допомогу в фіксації ходу допиту із застосуванням відеозапису.

При розслідуванні злочинів, пов'язаних із порушенням правил експлуатації комп'ютерних систем чи мереж, допиту підлягають передусім особи, котрі, відповідно до своїх посадових обов'язків, мають доступ до даних систем. Установлюється рівень професійної кваліфікації кожної з цих осіб, функціональні обов'язки, причетність до розробки і впровадження в експлуатацію відповідних систем, час виявлення порушень правил експлуатації, у чому це виявлялося й ін. При цьому слідчому також важко обійтися без кваліфікованої допомоги групи різнопрофільних спеціалістів: у галузі інформаційних технологій, системного інженера, системного аналітика й ін.

У ході допиту розумово відсталих осіб, а також осіб із психічними захворюваннями може знадобитися участь групи фахівців у складі спеціаліста-криміналіста, психолога та лікаря-психіатра. Комплексна участь перелічених осіб допоможе слідчому у встановленні даних про обставини скоєного злочину, використані знаряддя, адекватність поведінки допитуваного, а також у фіксації ходу і результатів допиту із застосуванням науково-технічних засобів.

У випадку, якщо потерпілий доставлений на автомобілі швидкої допомоги в лікувальну установу, слідчий повинен допитати її персонал, зокрема про обстановку, що була виявлена на момент прибуття на місце події, у якій позі знаходився потерпілий на момент його виявлення, чи багато було слідів крові, чи були сліди взуття, знаряддя, якими могли бути заподіяні тілесні ушкодження потерпілому та інше.

Такий допит доцільно проводити за участю спеціаліста-криміналіста і судово-медичного експерта, котрі звернуть увагу слідчого на необхідність з'ясування тих чи інших обставин, які можуть бути відомі допитуваному. Наприклад, якщо допомога надавалася потерпілим у результаті ДТП, треба з'ясувати, хто з учасників і на якому місці в автомашині знаходився, а також де знаходилися різні предмети, особисті речі, взуття, одяг та інше.

При відтворенні обстановки й обставин події по справах, наприклад, про фальшивомонетництво, може виникнути необхідність перевірки наявності в підозрюваного (обвинуваченого) практичних навичок щодо виготовлення підроблених грошових знаків із використанням комп'ютерних засобів; установлення, скільки можна виготовити підроблених грошових знаків за визначений проміжок часу у певних умовах тощо. Для одержання достовірних результатів даної слідчої дії доцільно залучити спеціаліста-криміналіста і спеціаліста в галузі інформаційних технологій. У плані слідчої дії необхідно сформулювати завдання кожного спеціаліста і з урахуванням їх думки позначити способи і послідовність виконання завдання.

Під час попереднього допиту за участю спеціаліста необхідно з'ясувати, які засоби йому для цього потрібні, яке програмне забезпечення необхідне, яка технологія виготовлення грошових купюр тощо. Крім того, треба одержати відомості про те, які електронні та матеріальні сліди вчиненого є або могли зберегтися, де можна знайти іншу інформацію, цікаву для слідства.

Для більшої вірогідності майбутнього експерименту спеціаліст-криміналіст спільно зі спеціалістом у галузі інформаційних технологій спочатку можуть підготувати устаткування і програмне забезпечення, які трохи відрізняються від зазначених підозрюваним. Якщо він це помітить, то можна припустити, що він дійсно розуміється на комп'ютерних технологіях, що вказуватиме на доцільність подальшої з ним роботи в проведенні експерименту. “Дослідницькі дії, здійснювані в ході відтворення обстановки й обставин події, вимагають не тільки точного урахування й відтворення тих умов, у яких відбувалася подія, що перевіряється, але і правильної оцінки результатів”, – зазначає В.В. Ціркаль. Оцінити хід експерименту слідчому допоможе спеціаліст у галузі інформаційних технологій. Якщо грошові знаки під час проведення експерименту будуть виготовлені, спеціаліст-криміналіст зможе провести їх попереднє порівняльне дослідження з купюрами, прилученими до матеріалів справи. Оскільки проведення відтворення обстановки й обставин події, пов'язаної з застосуванням комп'ютерних технологій, рясніє спеціальною термінологією, зазначені спеціалісти допоможуть слідчому зафіксувати його хід і результати в протоколі.

У ході пред'явлення для впізнання істотне значення може мати участь спеціаліста-криміналіста і психолога. Враховуючи, що психологічний процес упізнання складається з кількох етапів (сприйняття, запам'ятовування, відтворення (репродукція) і впізнання), ефективність пред'явлення для впізнання багато в чому залежить як від організаційних, так і від психологічних факторів. За психологічним механізмом розрізняють два види упізнання: симультанне і сукцесивне. З урахуванням цього спеціаліст-психолог може провести з тим, хто впізнає, попередню бесіду, в ході якої з'ясувати вид упізнання, установити наявність і вжити заходів щодо усунення психологічних бар'єрів, які негативно позначаються на проведенні даної слідчої дії.

Істотну допомогу в установленні виду впізнання може надати проведення експериментів за участю спеціаліста-психолога та спеціаліста-криміналіста. При цьому спеціаліст-криміналіст на екрані монітора комп'ютера або за фотознімками демонструє зображення різних осіб, які не мають відношення до розслідуваної події. Особі, яка впізнає, пропонується запам'ятати й описати зовнішність побачених осіб. Після цього їй пропонується упізнати побачені зображення серед інших осіб, які не мають різких відмінностей у зовнішності. Оцінка результатів такого експерименту проводиться зазначеними спеціалістами комплексно, на підставі чого слідчий одержує рекомендації про доцільність і особливості проведення даної слідчої дії.

Істотну допомогу слідчому спеціаліст-психолог може надати при пред'явленні для упізнання трупа. При цьому він, з огляду на емоційну збудливість та інші властивості особи, допоможе слідчому зупинити вибір на особі, яка завдяки своїм психічним якостям здатна безболісно виконати роль того, хто упізнає. Якщо ж можливості такого вибору немає, то психолог допоможе слідчому психологічно підготувати того, хто упізнає, до майбутньої слідчої дії, а по її закінченні вживе заходів до повернення того, хто упізнає, в стан психологічної рівноваги.

Практиці відомі випадки, коли труп упізнають, родичі, які не бажаючи нести витрати на поховання покійного, заявляють, що вони його не впізнали. Мають місце і випадки, коли труп пред'являється для упізнання особам, причетним до позбавлення людини життя. Приймаючи особисту участь у пред'явленні для впізнання трупа психолог зверне увагу на психологічні прояви в поведінці того, хто впізнає, з урахуванням чого надасть слідчому допомогу в оцінці результатів проведеної слідчої дії.

Викладене красномовно свідчить на користь того, що залучення до участі в слідчих діях груп різнопрофільних спеціалістів істотно сприяє встановленню об'єктивної істини по справі. Ефективність же такої допомоги залежить від належного застосування тактичних рекомендацій і прийомів щодо найбільш раціонального комплексного використання спеціальних знань спеціалістів різних профілів і застосування останніми сучасних науково-технічних засобів.

 

Примітки:

КПК – Кримінально-процесуальний кодекс.

 

Джерело – глава з монографії:

Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведені слідчих дій: Монографія. МВС України, Луган. держ. університет внутрішніх справ – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 208 с.