Особливості чоловічого та жіночого стилю управління

Розвиток ринкових відносин в Україні не тільки докорінно вплинула на процеси економіки, але й сприяли пом'якшенню консервативних установок щодо багатьох сфер життєдіяльності. Незважаючи на це, уявлення про жіночу ділову активність і підприємництво досі залишаються в межах патріархальної культури, все ще зберігає великий вплив, як в Україні, так і в усьому світі.

У нашому суспільстві, як і раніше, керування людьми вважається прерогативою чоловіків. Процес самореалізації та адаптації жінок, у зв'язку з існуючою думкою, значно ускладнюється і тягне за собою кризу соціально-економічних відносин. У нашому суспільстві складається ряд об'єктивних умов, що сприяють різноманітності жіночого амплуа, а саме – розвитку жіночого менеджменту і становленню інституту управлінського лідерства. Все частіше суспільство орієнтується на принципи демократичного управління, віддаючи пріоритет інформаційних технологій. Розвивається сфера послуг, а разом з нею – модель ділових відносин, що відповідає особливості ведення бізнесу жінкою.

Останні роки менеджмент набуває інноваційний характер, орієнтуючись на людину і на соціотехничні фактори, що пояснює популярність унікального жіночого стилю керівництва. Результати досліджень не залишають сумнівів щодо того, що дана модель управління абсолютно адаптована до сучасної бізнес-середовищі і, більш того, є конкурентоспроможною відносно чоловічого стилю керівництва. В даний час спостерігається тенденція до активного завоювання жінками керівних посад в рамках бізнесу, і, навіть, політики.

Кількість жінок-керівників неухильно зростає серед керівників, топ-менеджерів і директорів малих, середніх і великих підприємств. Однак, проблема гендерної нерівності та дискримінації жінок-керівників існує і потребує поглибленого вивчення.

Соціальний успіх у професійній діяльності жінок-керівників і чоловіків-керівників до теперішнього часу не став предметом цілеспрямованого наукового аналізу. У більшості досліджень розглядаються лише окремі аспекти та елементи даного феномену. Тому концепція соціального успіху у професійній діяльності керівника з позиції гендерного аналізу вимагає подальших теоретичних і емпіричних досліджень.

Розвиток ринкових відносин в Україні не тільки докорінно вплинула на процеси економіки, але і сприяло пом'якшенню консервативних установок щодо багатьох сфер життєдіяльності. Незважаючи на це, уявлення про жіночу ділової активності і підприємництво досі залишаються в межах патріархальної культури, все ще зберігає великий вплив, як в Україні, так і в усьому світі. У нашому суспільстві, як і раніше, управління людьми вважається прерогативою чоловіків. Процес самореалізації та адаптації жінок, у зв'язку з існуючою думкою, значно ускладнюється і тягне за собою кризу соціально-економічних відносин. У нашому суспільстві складається ряд об'єктивних умов, що сприяють різноманітності жіночого амплуа, а саме – розвитку жіночого менеджменту і становленню інституту управлінського лідерства.

Все частіше суспільство орієнтується на принципи демократичного управління, віддаючи пріоритет інформаційних технологій. Розвивається сфера послуг, а разом з нею – модель ділових відносин, що відповідає особливості ведення бізнесу жінкою. Останні роки менеджмент набуває інноваційний характер, орієнтуючись на людину і на соціотехничні фактори, що пояснює популярність унікального жіночого стилю керівництва. Результати досліджень не залишають сумнівів щодо того, що дана модель управління абсолютно адаптована до сучасної бізнес-середовищі і, більш того, є конкурентоспроможною відносно чоловічого стилю керівництва.

В даний час спостерігається тенденція до активного завоювання жінками керівних посад в рамках бізнесу, і, навіть, політики. Кількість жінок-керівників неухильно зростає серед керівників, топ-менеджерів і директорів малих, середніх і великих підприємств. Однак, проблема гендерної нерівності та дискримінації жінок-керівників існує і потребує поглибленого вивчення.

Порівнюючи особливості жіночого і чоловічого стилів управління, можна говорити про те, що жінка-керівник часто управляє більш успішно, ніж чоловік. Нерідко, результатом управлінської діяльності жінки є, створені на підприємстві, стабільні умови праці для підлеглих, адаптовані до прийнятим у суспільстві нормам.

Для жінки характерний стиль керівництва, орієнтований на стратегії винагороди, тоді як чоловіки віддають перевагу методам примусу та експертного стилю. Однак, як показує практика, найбільш успішним є комбінований стиль керівництва. Успішні менеджери сполучають кращі якості з різних стилів управління, застосування такого комбінованого стилю призводить до формування ефективної стратегії управління.

Відмінності між чоловіками і жінками, які займають керівну посаду, спостерігаються на перших етапах оцінки ним своєї ролі в процесі управління. Так, жінки вважають своїм головним завданням – трансформацію особистих цілей підлеглих цілі підприємства. У процесі досягнення мети орієнтуються на свою підвищену інтуїцію, здатність легко встановлювати особистісний контакт, а також на витривалість та вміння багато працювати. Жінка, на відміну від чоловіка, в числі іншого щодня змушена доводити своє право на лідерство, що суттєво зміцнює згодом її позицію. Тоді як чоловік сприймає свою діяльність як низку взаємовигідних угод з партнерами (підлеглими). Оплату праці – як винагороду за виконану роботу. Частіше, ніж жінка, чоловік спирається на власний авторитет. В той час, як жінки-керівники охоче діляться власною владою і будь-якою інформацією, вважаючи, що такий підхід неодмінно створить у колективі атмосферу довіри. Жінки, як правило, відмовляються від привілеїв, які дає їм посаду та повноваження. Применшуючи власну значущість. Основним методом управління жінка-керівник вважає моральну підтримку і будь-якого роду заохочення.

Розглянемо основні відмінні характеристики чоловіків і жінок, що займають керівну посаду:

Результатом дослідження є методика, що дозволяє жінці-керівнику успішно керувати співробітниками. В першу чергу, необхідно вибудувати гнучку модель відносин з підлеглими. Отже:

• На момент вступу на посаду, не рекомендується встановлювати для підлеглих занадто жорсткі рамки і правила – на адаптацію працівників до нової форми контролю потрібно не менше місяця;
• Застосовуючи на практиці авторитарну модель управління, бажано чергувати дружню манеру поведінки з офіційною;
• Не сприймати прагнення підлеглих досягати результату, як даність, а щедро хвалити і заохочувати ініціативу, нові ідеї та працьовитість;
• Не уникати будь-яким шляхом конфліктних ситуацій, завжди до кінця розбиратися в суперечливій ситуації. Не використовувати, при цьому, в якості аргументу авторитет і повноваження;
• Періодично схвалювати підлеглих, стимулюючи, таким чином, активність. Поетапно давати оцінку роботи співробітників, підтримуючи зворотний зв'язок;
• Не скаржитися керівництву на підлеглих;
• Визнавати і не боятися того, що підлеглі також прагнуть робити кар'єру;
• Не «засувати» останніх, завжди давати можливість підлеглим проявити себе і свої здібності.

Не все, однак, протидіє жінці в її бажанні бути директором. Цілий ряд аргументів в суспільній свідомості і бізнес-практиці працює як аргументи «за» жінку-директора. І якщо негативні доводи висловлюються здебільшого кулуарно, то позитивні оцінки можна почути відкрито і у чоловіків-керівників, і від підлеглих жінок-директорів. І ті й інші з задоволенням їх озвучують, звертаючи особливу увагу на три ключові сильні (на їх думку) сторони жіночого характеру та жіночої роботи.

• По-перше, це вміння знаходити компроміси, домовлятися, згладжувати гострі кути і домагатися прийняття зважених рішень. Для цього потрібні професіоналізм, вміння спілкуватися з людьми, а в цьому жінки традиційно сильні.
• По-друге, це комплексний, «господарський» підхід до даному об'єкту управління, тобто вміння збалансовано підтримувати і розвивати різні сторони бізнесу, не запускаючи якісь ділянки та уникаючи авралів. При цьому стійкість жінок до рутинних, повторюваних операцій робить їх ефективними на керівних посадах.
• По-третє, жінки-лідери здатні поєднати раціональний підхід і емоційну складову. Без жінок-директорів реально було б нудно!

І ще один, четвертий дуже важливий фактор: жінки в більшості своїй легше переносять злети і падіння. У критичних ситуаціях вони нерідко виявляються більш стресостійкими, менше рефлектирують з приводу того, що щось не вийшло (з їх вини або через обставини) і більше націлені на пошук нових можливостей. Крім того, при всій своїй емоційності жінки ще й досить раціональні і відповідальні.

Жінкою-керівником, звичайно ж може стати не кожна представниця прекрасної статі. Для цього потрібні не аби які сили, певний склад характеру і багато інших якостей, які необхідні, щоб перемогти в жорстокому світі бізнесу. Комусь ці якості дістаються від природи, комусь доводиться розвивати їх у собі, а комусь вони і зовсім не потрібні, так як мета таких жінок це сім'я та дім. У кожної жінки є свій вибір.

Власна справа добре тим, що в ній все залежить тільки від самої жінки, але це ще й постійна напруга і стрес, відповідальність і обов'язок. Тим не менш почуття незалежності та значимість окупає всі витрати - матеріальні і моральні. Для жінки важливо відчувати свою значимість в цьому світі, а це набагато важливіше, ніж гроші.

Джерело: Лисенко Ю.В., Ровенська В.В. «Особливості чоловічого та жіночого стилю управління»