Статус МСБО та їх застосування
Україна – європейська держава. Вона повинна жити не лише в мирі та злагоді, але й тісно співпрацювати в усіх сферах, в тому числі й економіці, насамперед з європейськими державами. Прагнучи до «загальноєвропейського дому», який країни, що увійшли до нього, створювали шляхом скрупульозного аналізу, зводячи всі сфери життєдіяльності людини до єдиних норм, стандартів, Україна повинна визнати ці «правила гри».
Історично в кожній країні складались власні стандарти обліку та звітності, які відповідали в першу чергу вимогам, що висувалися до звітності ЇЇ основними користувачами. Склад та обсяг фінансової інформації, яка розкривалась підприємствами, також визначались залежно від потреб її первинних користувачів. Наприклад, в США та Великобританії фінансова звітність в першу чергу складалась та відправлялась власникам компанії – як справжнім, так і потенційним учасникам фондового ринку, яким необхідна максимально достовірна та детальна фінансова інформація. Стандарти встановлювались або організаціями професіональних бухгалтерів і аудиторів, або державними регулюючими органами. В Німеччині була поширена практика перехресного володіння акціонерним капіталом, коли банки і страхові компанії володіли акціями промислових підприємств. Інформація, яка надавалась таким власникам, не була детальною, оскільки часто акціонер, володіючи великим пакетом акцій, мав місце в раді директорів компанії та міг безпосередньо отримувати оперативну інформацію та впливати на рішення, що приймались. У Франції уряд визначав склад та кількість даних, що включались до фінансової звітності. В країнах Латинської Америки, як і в багатьох країнах СНД, фінансова звітність протягом багатьох років була основою для вирішення завдань фіскального контролю та збору податків.
Однак, з розвитком міжнародної торгівлі, появою багатонаціональних компаній і глобалізацією ринку капіталу, виникла потреба в гармонізації фінансової звітності компаній різних країн. Тому було необхідно, щоб всі компанії незалежно від національної приналежності однаково формували та розкривали: поточний фінансовий стан (баланс); фінансові результати (звіт про прибутки та витрата); динаміку фінансового стану (звіт про рух капіталу і грошових коштів). Така стандартизація сприяє підвищенню ефективності світового ринку, зниженню витрат на фінансування діяльності компаній на зовнішніх ринках, спрощенню процесу розміщення акцій та випуску боргових зобов'язань.
В кожній країні сформована своя власна система обліку, але ці національні системи орієнтовані на певні загальні принципи. Розробка загальних принципів обліку і звітності пов'язана передусім з глобалізацією економічних процесів та інформаційних технологій, а також з розвитком всесвітнього ринку інвестицій.
Бухгалтерський облік – це мова бізнесу. І дуже важливо, щоб цю мову зрозуміли бізнесмени різних країн. Сьогодні у світі існують різноманітні системи бухгалтерського обліку, але Україна повинна обрати свій шлях економічного розвитку.
Перехід до ринкових відносин, створення підприємств різних форм власності, необхідність визначення та відображення фінансових результатів їх роботи вимагають кардинальних змін в організації та методології бухгалтерського обліку в Україні. Бухгалтерський облік повинен переорієнтовуватися на інтереси споживачів облікової інформації – інвесторів, кредиторів, оскільки до цих пір він продовжує обслуговувати в основному потребам держави, що було виправдано в умовах командно-адміністративної економіки.
Можливість виходу України на міжнародні ринки капіталу безпосередньо залежить від зрозумілості та достовірності бухгалтерської звітності її підприємств, на основі якої інвестор міг би прийняти рішення про доцільність та обсяг інвестицій, здійснювати контроль за їх ефективним використанням, а потенційні партнери могли б прийняти рішення про можливість співробітництва.
Перебудова національної системи бухгалтерського обліку повинна бути максимально наближена до існуючої міжнародної теорії та практики, але і відображати специфічні особливості перехідного періоду економіки України.
Отже, як бачимо, в останні десятиріччя спостерігається тенденція до все більшої гармонізації і в кінцевому рахунку до уніфікації бухгалтерських стандартів та фінансової звітності в багатьох країнах. Велике значення в цьому питанні надається міжнародним стандартам бухгалтерського обліку – МСБО, які формулюються та публікуються Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО) – неурядовою, некомерційною організацією, заснованою в 1973 р.
Робота КМСБО починалася в умовах значних змін (концептуальних, за змістом, структурних) в системах обліку різних країн, що було обумовлено історично. Це викликало необхідність гармонізації правил, стандартів обліку і процедур, що стосуються подання фінансових звітів.
З розвитком міжнародних політичних, суспільних та особливо економічних зв'язків необхідний був розвиток обліку як невід'ємної частини економічного процесу, тісно пов'язаної зі зміною навколишніх умов, зокрема, зі зростаючою інтернаціоналізацією ринків та тенденцій до інтеграції господарських зв'язків.
Облік, який розглядається на міжнародному рівні, має суттєві відмінності від обліку в середині країни, які зводяться, по-перше, до складності узагальнення облікової інформації, цін, результатів господарської діяльності і, по-друге, до суттєвих відмінностей у звітності різних країн.
За даними директора Міжнародного центру фінансів та обліку (Великобританія) проф. С. Грея, у 80-90 роки, не дивлячись на зниження темпів економічного росту, зростаючу стабільність валютних курсів, процентних ставок, інфляцію, а також тенденцію до протекціонізму, транснаціональні корпорації (ТНК) були найважливішими факторами змін та розробки глобальних стратегій. На долю 600 найкрупніших ТНК припадає на сьогодні 1/5 додаткової вартості в світі, 3/4 торгівлі, причому міжфірмова торгівля складає 30-40 % торгівлі США, Японії та Західної Європи. Збільшився обсяг прямих інвестицій. На теперішній час США – найкрупніша держава для розміщення іноземних прямих інвестицій, головним чином з Японії та Західної Європи.
Ще у середині 70-х років група експертів Комісії ООН з ТНК відмітила серйозні недоліки звітності корпорацій, особливо їх слабку порівнюваність. Для їх знищення було розроблено перелік інформації, яка повинна відображатися в звітності загального призначення, а також запропоновані визначення ряду загальних термінів і статей фінансової звітності.
Не менш важлива тенденція – переключення інвестицій з виробництва в , сферу послуг: облік, банківські та фінансові послуги, страхування, реклама тощо.
З'явились нові транснаціональні банки в Японії. Спостерігається стирання меж між банками та небанківськими фінансовими установами. Інвестиції в сфері послуг складають зараз 50% щорічних прямих інвестицій. ТНК в сфері послуг та аудиту використовують досвід роботи різних країн та адаптуються до різних стандартів обліку.
Однак 80-90-ті роки відрізнялись і високим ступенем технологічних змін, технічних та організаційних новацій, які базуються на комп'ютеризації виробничих процесів. Звідси поява гнучких автоматизованих виробництв, систем та комплексів із заздалегідь заданими якостями продукції, що дозволяє скоротити витрати та підвищити ефективність.
Зі зростанням міжнародних прямих інвестицій, інтеграції фінансових ринків стали очевидними відмінності в традиціях обліку та у підходах до відповіді на такі важливі питання, як прибутковість, ліквідність, кредитоспроможність, які випливають із звітності. У зв'язку з цим різні організації, включаючи ООН, ЄС, Комітет з міжнародних стандартів обліку роблять зусилля щодо уніфікації обліку та звітності у різних країнах.
Зростання популярності міжнародних стандартів було обумовлено двома подіями. Першою подією було підписання угоди між КМСБО і Міжнародною організацією комісій з цінних паперів, в якому знайшло відображення прагнення фінансових кіл і конгресу США залучити більшість , іноземних компаній до котирування своїх акцій на американських біржах. Друга подія, що прискорила перехід до МСБО, відбулась при об'єднанні Німеччини. Цей факт багато в чому зумовив зростання потреби залучення капіталу в країну. У зв'язку з цим фінансова звітність компаній повинна бути більше орієнтована на зовнішнього користувача, наприклад, на фондові біржі чи міжнародних інвесторів. Саме тому компанії, що входять до лістингу фондових бірж і що складають консолідовані фінансові звіти, вимушені були прийняти МСБО.
Отже, як бачимо, до створення КМСБО існувало багато відмінностей у формі та змісті опублікованих у різних країнах бухгалтерських стандартів. Комітет проаналізував проекти і видав бухгалтерські стандарти по кожному питанню, які в результаті були визнані міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. В розроблених міжнародних стандартах приділяється увага тільки основним проблемам, оскільки створення більш детальних стандартів зробило б неможливим їх застосування всіма країнами. Видані КМСБО стандарти постійно переглядаються з урахуванням поточного стану справ та потреби в змінах.
Поява міжнародних стандартів з бухгалтерського обліку є надзвичайно важливою подією, оскільки в теперішній час господарюючі суб'єкти, які бажають зареєструвати свій пакет акцій на фондовій біржі в будь-якій країні, повинні дотримуватись вимог відповідного органу з цінних паперів цієї країни. Це складне завдання, оскільки часто буває так, що звіти, які підготовлені в одній країні, незрозумілі інвесторам або контролюючим органам іншої країни. Не виключено, що саме за цієї причини до 1998 року Німеччина мала всього лише одну компанію Daimler-Bens, яка була зареєстрована в США.
Слід відмітити, що МСБО не є обов'язковими до виконання, їх рекомендаційний характер якнайбільше відповідає ринковій економіці. Всі підприємства, що бажають налагодити міжнародні економічні контакти, заволодіти повною увагою користувачів, які добре усвідомлюють необхідність складання фінансової звітності відповідно до МСБО, і ніяких директивних вказівок тут не вимагається.
Міжнародні стандарти обліку являють собою документи, які визначають загальний підхід до складання фінансової звітності і які пропонують варіанти обліку окремих засобів або операцій підприємств. Однак в силу об'єктивних інтеграційних процесів в розвитку світового господарства, ці стандарти набувають все більшого значення як найзручніший засіб «спілкування» між підприємствами різних країн.
В економічній літературі прийнятий також переклад – «Міжнародні стандарти фінансової звітності» (МСФЗ).
Стандарти не наказують підприємству, які слід використовувати рахунки, яку форму звіту обрати, які первинні документи складати і в якому вигляді. Це вирішує саме підприємство. В МСБО також не зазначається про всі відомі фінансовому обліку методи, мова йде тільки про тих з них, які дозволяються стандартами використовувати при складанні фінансової звітності. Проте МСБО побудовані таким чином, що вибір певного правила завжди базується на загальновизнаних принципах обліку, покладених в основу складання фінансової звітності, що забезпечує доступність їх сприйняття.
По суті, діяльність КМСБО зводиться до виділення та можливості виключення тих національних особливостей бухгалтерського обліку, які не можуть бути пояснені впливом оточуючих соціально-економічних факторів.
Міжнародні облікові стандарти призначені для будь-яких компаній, але, насамперед, вони можуть бути розповсюджені на діяльність багатонаціональних корпорацій.
Міжнародний облік висуває існуючі в галузі обліку ідеї та методи на міжнародну арену, направляючи процес визначення, оцінки та обміну економічною інформацією міжнародного характеру таким чином, щоб забезпечити для користувачів інформації можливість прийняття обгрунтованих рішень. В цьому розумінні міжнародний облік охоплює і фінансовий, і управлінський аспекти обліку, забезпечуючи підприємницьку діяльність підприємств через кордони окремих держав.
Оскільки МСБО впроваджуються у країнах з різними національними системами обліку, вони мають бути досить гнучкими. В зв'язку з цим у міжнародних стандартах регламентуються лише основні моменти тієї ділянки обліку, яка розглядається в певному стандарті. Такий метод, мабуть, є оптимальним при розробці МСБО, оскільки збільшує можливість впровадження їх в різних умовах і полегшує розробку національних бухгалтерських стандартів з урахуванням міжнародних.
Міжнародні стандарти обліку та звітності не є незмінними. Вони постійно переглядаються та доповнюються, спеціальним комітетом розробляються їх інтерпретації.
Особливістю МСБО є те, що в них часто передбачається два підходи до відображення одних і тих операцій. При цьому один підхід є базовим, а інший – альтернативним вирішенням. Підприємство має право вибрати основний або альтернативний підхід, який визначається його обліковою політикою.
Досить важливу роль в розуміння сутності МСБО відіграє Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів (далі – Концептуальна основа).
Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів ,не є власне міжнародним стандартом, проте вона лежать в основі всіх розроблених стандартів і обов'язково входить у видання міжнародних стандартів, які публікуються. Метою розробки даного документа є необхідність створення загальної бази для розробки та внесення змін до міжнародних стандартів, для зменшення кількості різних .облікових трактувань, дозволених міжнародними стандартами, що сприяє гармонізації обліку та звітності в міжнародному масштабі, для допомоги в розробці національних стандартів різними країнами, для підготовки звітності відповідно до міжнародних стандартів і сприяння аудиторам та користувачам фінансової звітності при формуванні думки про відповідність звітності міжнародним стандартам. Все це визначає важливість розуміння та застосування положень Концептуальної основи, яка лише на перший погляд має теоретичний характер, тоді як на практиці здійснює безпосередній вплив на правила обліку та відображення у звітності господарських засобів та операцій підприємств. Даними рекомендаціями необхідно керуватися при проведенні трансформації звітності відповідно до міжнародних стандартів, і при вирішенні облікових питань, які безпосередньо не регулюються міжнародними стандартами.
Концептуальна основа визначає мсту складання фінансової звітності, її елементи, правила призначення та оцінки елементів фінансової звітності, а також містить опис концепції збереження капіталу. Слід відмітити, що аналогічні концептуальні основи діють в тій чи іншій формі практично у всіх країнах. Наприклад, в США діє Положення про концепції фінансового обліку, яке визначає мету складання фінансової звітності, якісні характеристики облікової інформації, елементи фінансової звітності, концепції визнання та оцінки інформації: припущення, принципи, обмеження. У Великобританії існує Положення про принципи, що було розроблене на підставі міжнародних концептуальних основ. В Росії аналогічні принципи були задекларовані в першому стандарті, а сьогодні існує Концепція бухгалтерського обліку в ринковій економіці Росії, розроблена з врахуванням рекомендацій міжнародних стандартів. В Україні загальні концепції закладені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».