Особливості відображення в обліку і звітності привілейованих акцій
Основою діяльності будь-якого акціонерного товариства є його статутний капітал, що формується для матеріального забезпечення та подальшого розширення діяльності. В економічній літературі питання обліку статутного капіталу не втрачають своєї актуальності, а з урахуванням змін, що сталися у структурі фінансової звітності навпаки набувають все більшої дискусійності.
Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» статутний капітал – це капітал товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства. Облік таких акцій здійснюється з урахуванням особливостей кожного виду акцій та наявності зобов’язання щодо їх викупу чи ні, зокрема це стосується привілейованих акцій. З урахуванням Національних положень стандартів бухгалтерського обліку та Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності вартість всіх випущених і зареєстрованих акцій має відображається за статтею «Зареєстрований капітал». Відповідно до п. 2 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами. Враховуючи положення щодо необхідності складання акціонерними товариствами звітності за МСФЗ, слід зазначити, що в практиці бухгалтерського обліку виникає ряд питань щодо обліку привілейованих акцій, які потребують подальшого уточнення.
В міжнародній практиці емітентові фінансового інструмента слід класифікувати інструмент чи його складові частини як фінансове зобов'язання, фінансовий актив або інструмент власного капіталу при первісному визнанні відповідно до сутності контрактної угоди та відповідно до визначення фінансового зобов'язання, фінансового активу та інструмента власного капіталу. Виходячи з цих положень емітент має визначитись, виходячи з економічного змісту фінансових інструментів, до якої з вище наведених груп потрібно віднести акції. Оскільки емітенти цінних паперів можуть випускати звичайні та привілейовані акції, то щодо останніх виникає потреба у визнанні їх у складі інструментів власного капіталу чи у складі фінансових зобов’язань.
Щодо економічної сутності привілейованих акцій, то вони можуть визначатися як у складі фінансових інструментів, так і у складі фінансових зобов’язань. Основною ознакою при цьому виступає наявність зобов’язання щодо їх викупу: якщо таке зобов’язання існує то такі фінансові інструменти за МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: подання» слід визначати у складі фінансових зобов’язань і обліковувати на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання». В залежності від визнання фінансових інструментів фінансовими зобов’язаннями чи інструментами власного капіталу в фінансовій звітності відповідно вони відображаються або у складі зареєстрованого капіталу ст. 1400 або у складі інших довгострокових зобов’язань ст. 1515.
Залежно від того в складі яких фінансових інструментів будуть відображатися привілейовані акції біде залежати і порядок виплат за ними. Якщо привілейовані акції відображаються у складі фінансових зобов’язань, то виплати за ними будуть відноситися до складі фінансових витрат підприємства і відображатися на рахунку 952 «Інші фінансові витрати», у випадку визнання їх інструментом власного капіталу такі виплати будуть визначатися як дивіденди і обліковуватися у складі капіталу. Відповідно їх нарахування буде здійснюватися кореспонденцією рахунків за дебетом рахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» та кредитом рахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами».
Як уже зазначалося таке визнання має відбуватися за МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: подання» при первісному визнанні, що означає відсутність можливості пере класифікувати їх у майбутньому. Виключенням при цьому є випадки коли змінюється економічна сутність таких фінансових інструментів, що в свою чергу вимагає їх пере класифікації. В таких випадках юридична форма таких фінансових інструментів, зберігається і вони мають всі властивості привілейованих акцій: надають власнику безумовне право на отримання встановленого умовами випуску річного доходу, при цьому власник привілейованих акцій має пріоритет (щодо власників простих акцій) при розрахунках товариства з акціонерами, але не має права на участь в управлінні товариством, у тому числі – права голосу на зборах акціонерів.
Джерело: Винниченко Н.В. «Особливості відображення в обліку і звітності привілейованих акцій»