Комерційна робота з оптового продажу товарів
Підприємства, що займаються оптовим продажем товарів, після проведення маркетингових досліджень, пов'язаних із знаходженням своєї ніші на ринку збуту, повинні проводити систематичну роботу, направлену на формування асортименту і управління товарними запасами, рекламу товарів і послуг. На завершальному етапі їх комерційної діяльності виконуються операції по організації господарських зв'язків з оптовими покупцями. При стабільних відносинах постачальників товарів з своїми клієнтами найзручнішою формою організації господарських відносин є договір оптової купівлі-продажу товарів.
Враховуючи, що Цивільний кодекс не містить спеціального правового регулювання договору оптової купівлі-продажу, до нього застосовуються загальні правила, регулюючі договір купівлі-продажу. Основною особливістю договору оптової купівлі-продажу, на відміну від роздрібної, є те, що цей договір полягає між підприємцями в процесі здійснення ними підприємницькій діяльності. Як покупцями, так і продавцями тут можуть виступати комерційні організації різної організаційно-правової форм або громадяни-підприємці без утворення юридичної особи. У передбачених законом випадках договір оптової купівлі-продажу можуть укладати і некомерційні організації.
Як правило, договір оптової купівлі-продажу полягає на крупні партії товарів. В процесі руху товару від продавця до покупця може брати участь один бо декілька перевізників, тому важливе значення в договорах, що укладаються, придбаває регулювання умов транспортування товару, тара і упаковка, несення ризику загибелі або пошкодження товару та ін.
Зрозуміло, що істотною умовою договору оптової купівлі-продажу є його предмет. Умова про предмет вважається узгодженою, якщо договір дозволяє визначити найменування і кількість товарів.
Договір оптової купівлі-продажу може бути укладений на купівлю-продаж товару, що є у момент укладення договору, а також товару, який буде вироблений або придбаний продавцем в майбутньому. Основний обов'язок продавця при цьому полягає в передачі товару, передбаченого договором. Товар, що підлягає передачі, повинен бути детально описаний в договорі.
У ньому слід вказати відомості про види, моделі, колір, розміри і інші ознаки товарів.
Якщо продавець передає покупцю разом з товарами, асортимент яких узгоджений з покупцем, товари з порушенням умови про асортимент, то покупець у такому разі має право по своєму вибору:
- прийняти товари, відповідні умові про асортимент, і відмовитися від решти товарів;
- відмовитися від всіх переданих товарів;
- зажадати замінити товари, не відповідні умові про асортимент, товарами в асортименті, передбаченому договором;
- прийняти всі передані товари.
У разі, коли асортимент товарів в договорі не визначений і не встановлений порядок його визначення, проте з істоти зобов'язання витікає, що товари повинні бути передані покупцю в асортименті, то продавець має право або передати покупцю товари в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцю на момент укладення договору, або ж відмовитися від виконання договору.
Відповідно до закону істотною умовою договору є також умова про кількість товарів. Тому, якщо договір не дозволяє визначити кількість товару, що підлягає передачі, то такий договір вважається неукладеним. Кількість товару в договорі може бути визначене у відповідних одиницях вимірювання, в грошовому виразі або узгоджений порядок його визначення.
У разі передачі товару в меншій кількості, ніж вказано в договорі, покупець має право, якщо інше не передбачене договором, або зажадати передати йому бракуючу кількість, або відмовитися від переданого товару і його оплати, а якщо товар сплачений – зажадати повернення сплаченої суми.
Якщо ж продавець передав більшу кількість товару, чим передбачено договором, то покупець зобов'язаний сповістити про це продавця в строк, визначений в нормативному порядку або в договорі, або ж в розумний термін. І якщо продавець за вказаних умов не розпорядиться частиною товару, що перевищує обумовлену договором кількість, покупець має право прийняти весь товар і сплатити перевищуючу кількість товару за ціною, визначеною для товару, прийнятого відповідно до договору.
Продавець зобов'язаний передати покупцю товар, якість якого відповідає договору, а якщо цю умову в договорі не узгоджено, то продавець зобов'язаний передати товар, придатний для цілей, для яких такий товар звичайно використовується.
Якщо продаж товару здійснюється по зразках і (або) по опису, то якість передаваних товарів повинна відповідати цим зразкам і (або) опису.
При продажу товарів, обов'язкові вимоги до якості яких регламентуються в стандартах або іншій нормативно-технічній документації, продавець зобов'язаний передати покупцю товари, відповідні цим вимогам. Обов'язковими є вимоги, що забезпечують безпеку життя, здоров'я споживачів, оточуючої середовища, що запобігають спричиненню шкоди майну споживача. Природно, що такі товари підлягають обов'язковій сертифікації і виготівник зобов'язаний їх реалізувати тільки за наявності сертифікату. При цьому він зобов'язаний також забезпечувати відповідність реалізовуваних товарів вимогам сертифікату, маркірувати їх знаком відповідності, указувати в супровідній технічній документації зведення про сертифікацію і нормативну документацію.
Продавець і покупець, укладаючи договір купівлі-продажу, можуть передбачити передачу товарів підвищеної якості в порівнянні з обов'язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку, у зв'язку з чим вони домовляються про відповідні доплати.
Договором повинен бути визначений термін передачі товару. Він може бути укладений з умовою виконання його до строго певного терміну. Щоб договір був визнаний укладеним з даною умовою, необхідно, щоб з договору ясно витікало, що при порушенні терміну його виконання покупець втрачає інтерес до договору.
У Цивільному кодексі передбачено три варіанти визначення моменту виконання зобов'язання продавця передати товар:
- момент вручення товару покупцю або вказаній їм особі, якщо договором передбачений обов'язок продавця по доставці товару;
- момент надання товару в розпорядження покупця або вказаній їм особі в місці знаходження товару (при отриманні товару шляхом самовивозу або вибірки);
- момент здачі товару перевізнику або організації зв'язку для доставки його покупцю, якщо інше не передбачене договором.
З передачею товару покупцю у нього виникає право власності на товар. В той же час, в договорі можна передбачити, що право власності на товар зберігається за продавцем до оплати за товари.
Слід мати на увазі, що якщо товар продається під час знаходження його в дорозі, то згідно Цивільному кодексу ризик випадкової загибелі (пошкодження) товару переходить на покупця з моменту укладення договору, якщо інше не передбачене таким договором або звичаями ділового обороту.
Якщо товар підлягає затарюванню, то продавець зобов'язаний передати його покупцю в тарі і (або) упаковці, що забезпечує його збереження. У договорі можуть бути визначені вимоги до тари і упаковки, способи затарювання товарів. За відсутності в договорі такої умови товар повинен бути затарений і (або) упакований звичним для такого товару способом. При використовуванні поворотної тари в договорі слід оговорити порядок і термін її повернення.
У договорі також необхідно передбачити ціну товару, а також способи його оплати, терміни і розміри платежів, порядок страхування товару.
Після укладення договору оптової купівлі-продажу товарів підприємство-продавець повинне організувати чіткий контроль за його виконанням, що також є одним з важливих елементів комерційної роботи з оптового продажу товарів. Чітко налагоджений контроль за виконанням договорів оптової купівлі-продажу дозволяє торговому підприємству своєчасно виконувати свої зобов'язання, що дуже важливе для підтримки довготривалих комерційних відносин з своїми клієнтами.