Товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі

Під товаропостачанням роздрібної торгової мережі розуміється система заходів, що є складним комплексом комерційних і технологічних операцій по доведенню товарів до підприємств роздрібної торгівлі.

Завдяки раціонально організованому товаропостачанню на роздрібних торгових підприємствах забезпечується повнота і стійкість асортименту товарів, необхідний рівень товарних запасів, задоволення попиту населення, а також високі фінансово-економічні показники роботи торгових організацій і підприємств.

При організації товаропостачання підприємств роздрібної торгівлі повинні враховуватися наступні основні вимоги:

• джерела і прийнятні форми постачання повинні визначатися з урахуванням асортименту і об'єму випускаються підприємствами промисловості та іншими виготівниками товарів і їх територіальної віддаленості від забезпечуваних підприємств торгівлі;
• завезення товарів повинне здійснюватися відповідно до попиту населення і встановленого для магазина асортиментного переліку;
• кількість товарів, що завозяться, повинна визначатися типом підприємства, його потужністю, що характеризується об'ємом товарообігу і розмірами торгових площ. Особливе значення має оснащеність торгових підприємств відповідним торгово-технологічним устаткуванням (холодильним устаткуванням, різними місткостями і т.п.);
• величина партії, що одноразово доставляється, повинна обчислюватися з урахуванням наявних товарних запасів, об'єму середньоденної реалізації і встановленої періодичності завезення;
• чітко розроблена система товаропостачання повинна забезпечувати мінімальні витрати по завезенню і зберіганню товарів.

Товаропостачання роздрібних торгових підприємств повинне ґрунтуватися на наступних основних принципах:

• планомірність;
• ритмічність;
• оперативність;
• економічність;
• централізація;
• технологічність.

На організацію товаропостачання роздрібної торгової мережі роблять вплив багато чинників, найважливіших з яких наступні:

• рівень управління процесом товаропостачання;
• достовірність комерційної інформації, використовуваної для визначення потреби в товарах;
• розміщення мережі роздрібних торгових підприємстві;
• стан і розміщення складського господарства;
• транспортні умови;
• оснащеність підприємств роздрібної торгівлі торгово-технологічним устаткуванням.

Значна частина товарів завозиться в роздрібну торгову мережу з оптових підприємств. Такі товари, як хліб і хлібобулочні вироби, молочні і м'ясні продукти і деякі інші продовольчі товари повсякденного попиту поступають на підприємства роздрібної торгівлі безпосередньо з виробничих підприємств – хлібозаводів, харчокомбінатів і т.п. В крупні універсальні спеціалізовані магазини транзитом з промислових підприємств можуть поступати та інші товари, у тому числі і складного асортименту. У основній же масі товари складного асортименту (культтовари, одяг, взуття і т. д.) завозять в магазини з складів оптових торгових баз.

У магазини товари також поступають із заготовчих підприємств, від особистих підсобних і фермерських господарств, а також від осіб, що займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Вибір джерел товаропостачання залежить від багатьох чинників. При цьому враховуються асортимент товарів, типи і розміри магазинів, об'єм товарообігу, можливість безперебійного постачання магазинів, кількість ланок руху товару, швидкість товарообертаємості і рівень транспортних витрат.

Залежно від джерел надходження товарів застосовують транзитну або складську форму товаропостачання роздрібної торгової мережі.

Вибрати найбільш оптимальні джерела і форми товаропостачання роздрібних торгових підприємств можна за допомогою розробки схем завезення по кожній товарній групі. Ці схеми визначають порядок руху товарів від промислових підприємств, оптових баз і інших постачальників до роздрібних торгових підприємств по кожній товарній групі, а у разі потреби – по окремих підгрупах товарів. Схеми передбачають конкретний порядок завезення товарів на кожне роздрібне торгове підприємство. Їх розробку рекомендується здійснювати з урахуванням ряду принципів, основними з яких є наступні:

• проходження товарів через мінімально необхідне число проміжних складських ланок, переважно по схемі: промислове підприємство – оптова база – магазин;
• зосередження оптової торгівлі товарами складного асортименту на крупних оптових підприємствах;
• розширення централізованої доставки товарів в роздрібну торгову мережу;
• ширший оптовий продаж товарів через пересувні склади і зали товарних зразків, роз'їзних товарознавців і шляхом поштово-посилочних операцій.

При розробці схем завезення товарів спочатку визначають шляхи руху товарів до оптових підприємств. Слід передбачати завезення товарів в ці оптові ланки з підприємств промисловості, вихідних і торгово-закупівельних баз. Зосередження оптової торгівлі товарами складного асортименту на крупних оптових базах перешкоджає розпилюванню цих товарів по дрібних оптових підприємствах і створює можливість для встановлення раціональних зв'язків з виробничими підприємствами.

Розроблені з урахуванням перерахованих вимог зведені схеми завезення товарів на оптові підприємства є основою для розробки конкретних схем завезення товарів в роздрібну торгову мережу.

Разом з схемами завезення товарів з оптових баз доцільно розробляти схеми, що передбачають надходження товарів на підприємства роздрібної торгівлі з інших джерел постачання. У них визначають порядок завезення в магазини товарів місцевої промисловості, сільськогосподарських продуктів. Це в першу чергу відноситься до завезення хліба і хлібобулочних виробів, молочних і м'ясних продуктів і т.п.

Схеми завезення товарів слід регулярно переглядати і уточнювати з урахуванням появи нових джерел надходження товарів або інших обставин. Підставою для завезення товарів на роздрібне торгове підприємство служить заявка. Вона складається по встановленій формі. У ній указують найменування товарів і основні їх асортиментні ознаки (вигляд, сорт і т. д.), необхідну кількість товарів. Заявку, складену в двох екземплярах, підписує завідувач або директор магазина, потім її завіряють друком і направляють постачальнику для виконання.

Товари можуть доставлятися в магазини і інші пункти продажу централізованим і децентралізованим методами.

Аналізуючи дислокацію роздрібної торгової мережі, звертають увагу на наступні дані: найменування, типи роздрібних торгових підприємств, середньомісячний роздрібний товарообіг, площа торгового залу і приміщень для зберігання товарів, чисельність працівників, режим роботи магазина, відстань від магазина до оптової бази або іншого постачальника. Вантажообіг визначають на основі даних про товарообіг і середньої ціни 1 т товару.

Частоту і оптимальні розміри партій товару, що завозяться, визначають для того, щоб забезпечити безперебійну торгівлю товарами відповідного асортименту при мінімальних розмірах товарних запасів.

При визначенні частоти завезення товарів враховують фізико-хімічні властивості товарів, граничні терміни їх реалізації, середньоденний об'єм продажу, розміри встановлених незнижуваних товарних запасів і інші чинники.

Кількість товарів, що замовляються, повинна повністю забезпечувати стійкість асортименту і безперебійний їх продаж до чергового завезення і разом з тим виключати утворення зайвих запасів.

Якщо складається заявка на завезення товарів складного асортименту (готове плаття, взуття і ін.), то кількість виробів за розмірами, забарвленням і іншим ознакам замовляють з обліком у продажу їх питомої ваги, виявленої за даними вивчення попиту.

Визначаючи потребу в завезенні швидкопсувних товарів, слід також враховувати місткість холодильного устаткування, що є в магазині.

Товари-новинки, якими магазин раніше не торгував і можлива середньденна реалізація яких невідома, рекомендується спершу замовляти невеликими пробними партіями.

Оптові бази, що здійснюють централізовану доставку товарів в роздрібну торгову мережу, повинні правильно визначати потребу в транспортних засобах і багатооборотній інвентарній тарі.

У основу розрахунків потреби в транспортних засобах повинні бути встановлені дані про об'єми заявок роздрібних торгових організацій і підприємств, вантажопідйомність транспортних засобів і середню кількість рейсів. Потреба в транспортних засобах повинна відповідати вимогам безумовного виконання розроблених оптовою базою графіків і маршрутів централізованої доставки товарів в роздрібну торгову мережу.

У системі заходів, направлених на забезпечення раціональної організації централізованого товаропостачання роздрібної торгової мережі, важлива роль належить розробці технологічних схем товаропостачання, заснованих на застосуванні взаємопов'язаних транспортних систем. Так, все більш широке застосування знаходять технологічні схеми процесу руху товару з використанням тари-устаткування. Вони передбачають виконання наступних основних операцій:

• комплектування асортименту товарів для кожного магазина і укладання їх в контейнер;
• зачохлювання і пломбування контейнера;
• доставка і передача опломбованих контейнерів і супровідних документів в експедицію оптової бази;
• угрупування контейнерів по прийнятих маршрутах;
• оформлення передачі завантажених контейнерів водіям транспортних засобів;
• вантаження і кріплення контейнерів в кузові транспортного засобу;
• доставка контейнерів з товарами на роздрібне торгове підприємство;
• вивантаження контейнерів і переміщення їх в зону приймання, зберігання або в торговий зал магазина;
• оформлення здачі-приймання контейнерів з товарами;
• прийом, вантаження і доставка на базу порожніх контейнерів.

Упровадження товаропостачання по цій схемі вимагає відповідній підготовленості як оптових підприємств, так і магазинів. Зокрема, оптові бази повинні мати в своєму розпорядженні необхідний парк колісних контейнерів. Маршрути, в які включені магазини, забезпечувані по технологічній схемі з використанням тари-устаткування, повинні обслуговуватися автомобілями, оснащеними бортопідйомниками. Відповідним чином повинні бути обладнані місця для приймання вантажів в магазинах.

Останніми роками багато що зроблене для упровадження тари-устаткування для доставки хліба і хлібобулочних виробів, плодоовочевої продукції, бакалійних і інших товарів.

Успішне функціонування системи товаропостачання роздрібної торгової мережі вимагає оперативного збору, узагальнення і передачі комерційним службам інформації про стан торгівлі окремими товарами на кожному роздрібному торговому підприємстві. Оперативне управління товаропостачанням роздрібної торгової мережі покладається на диспетчерську службу. Диспетчерська служба забезпечує постійний зв'язок з роздрібною торговою мережею і оптовими базами, що здійснюють товаропостачання. Вона займається збором і узагальненням інформації, що поступила від магазинів, і оперативно передає її комерційній службі оптової бази для ухвалення необхідного рішення про завезення товарів.