Інвестиційний портфель

Інвестиційний портфель – це набір різних цінних паперів, які належать банку, приватній особі або підприємцю. Формування портфеля цінних паперів дозволяє диверсифікувати ризики за рахунок того, що капітал інвестований в різні активи, ставки прибутковості яких знаходяться в негативній кореляції, тобто якщо ставка прибутковості по активу А зростає, то по активу В – знижується. Негативна кореляція активів дозволяє сформувати портфель із заданою ставкою прибутковості при мінімумі ризику, або ж максимальною в даний період ставкою прибутковості при стабільному рівні ризику.

Залежно від вибраної стратегії формування портфеля активів можливі різні три типу портфеля:

  1. Агресивний (акції – 70%, облігації – 30%) – портфель цінних паперів, складений так, щоб забезпечити зростання капіталу, а не його збереження. Цей портфель сформований з високим ризиком і високою ставкою прибутковості.
  2. Оборонний (акції – 30%, облігації – 70%) – портфель, сформований таким чином, що вірогідність значних коливань ставок прибутковості і зростання рівня ризику порівняно невелика. Портфель, як правило, складений з привілейованих акцій і облігацій з низьким рівнем ризику.
  3. Збалансований (акції – 50%, облігації – 50%) – портфель складений таким чином, що високоризиковані і високодоходні цінні папери врівноважуються цінними паперами з низькою ставкою прибутковості і низьким рівнем ризику або безризиковими.

Ризикованість проекту визначається відношенням до залишкових активів фірми:

  1. Стійкий ризик відноситься до ситуації, в якій ризикованість проекту оцінена без урахування залишкової вартості активів фірми. Його можна використовувати тільки якщо проект відноситься до окремих активів фірми. В цьому випадку відповідна міра ризику - варіація можливої прибутковості проекту.
  2. Ризик фірми відноситься до ситуації, в якій проект буде включений в портфель активів. В цьому випадку відповідна міра ризику – варіація портфеля визначається стандартним відхиленням.

Джерела:

  • Балабанов И.П. Основы финансового менеджмента. Уч. пособие. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 250 с.
  • Балабанов Н.Т. Риск менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1986. – 315 с.
  • Вітлінський В.В. Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком. – К.: КНЕУ, 2001. – 215 с.
  • Вітлінський В.В та ін. Економічний ризик: ігрові моделі. Навч. посіб – К.:КНЕУ, 2002. – 446 с.
  • Дубров А.М. и др. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Уч. пособ., 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 224с.
  • Клейнер Г.Б. и др. Предприятие в нестабильной экономической среде: риски, стратегии, безопасность. – М.: Экономика, 1997. – 167с.
  • Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю. Методы и задачи моделирования рисковых ситуаций в экономике и бизнесе. – М.: МЭСИ, 1998. – 135 с.
  • Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. – М.: Инфра – М, 1994. – 298 с.
  • Рэдхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками /Пер. с англ. – М.: Инфра – М., 1996. – 220 с.