«Бритва Оккама» – принцип, згідно з яким простішим теоріям слід віддавати перевагу перед складними, якщо ті й ті однаково узгоджуються з емпіричними, дослідницькими даними.

Бід – 1) пропозиція конкретної ціни купівлі товару або укладення контракту, 2) зобов'язання на купівлю товару за конкретною ціною, 3) надбавка до ціни на аукціоні, 4) ставка за цінними паперами, депозитами.

Бідність – спричинена рівнем розвитку продуктивних сил і характером економічної системи крайня недостатність наявних у людини, сім'ї, соціальних верств засобів для задоволення мінімальних матеріальних і духовних потреб, тобто для нормального життя та життєдіяльності. Зумовленість бідності рівнем розвитку продуктивних сил полягає в тому, що їх низький рівень розвитку призводить до загального поширення бідності в країні (у слаборозвинутих країнах), окремому регіоні, підвищення порогу бідності. За загальноприйнятою класифікацією, у світі наприкінці 90-х XX ст. приблизно 1 млрд. осіб були багатими, а 5 млрд. – жили в бідності. Низький рівень розвитку продуктивних сил означає відповідний рівень розвитку головної продуктивної сили – людини (в т. ч. людини-працівника), її потреб, інтересів і цілей, а отже, екстенсивний характер закону зростання потреб. Зумовленість бідності характером економічної системи полягає передусім в її залежності від типу власності (на засоби виробництва, фінансово-кредитні інститути, частку національного доходу, об'єкти інтелектуальної власності тощо). Найбільшою мірою сприяє збереженню бідності панування однотипної власності (наприклад, приватної або державної), а її зменшенню – реальний плюралізм типів та форм власності.

Бізнес (англ. business – справа, діло) – підприємницька, комерційна чи будь-яка інша діяльність, що не суперечність закону і спрямована на отримання прибутку. В США бізнес розвивається на основі індивідуальної, партнерської та корпоративної форм власності. На індивідуальній власності заснований бізнес в якому власником і підприємцем є одна особа, що отримує всі доходи і несе відповідальність за ведення справи. У США таких власників понад 15 млн. (75% від загальної кількості підприємств), але вони отримують лише до 9% грошових надходжень. Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, локальний район операцій, невеликі розміри. Він відіграє значну роль у забезпеченні зайнятості (в США майже третина робочих місць припадає на фірми, де працює менше 100 осіб), певною мірою забезпечує насичення ринку споживчими товарами та послугами, сприяє послабленню монополізму, розвиткові конкуренції, структурній перебудові економіки, є засобом досягнення особистого успіху.

Бізнес-план – документ, в якому дано комплексне обґрунтування стратеги (програми) розвитку всіх сфер діяльності підприємства на основі її поточного та перспективного планування.

Основними функціями бізнес-плану, в яких комплексно розкривається його сутність, є:

1. Надання всебічної інформації кредиторам та інвесторам про підприємство, насамперед його стабільність та ефективність.
2. Обґрунтування основної мети підприємницької діяльності.
3. Стислий опис підприємницької діяльності, зокрема процесу виробництва.
4. Характеристика товару або послуги, їх якості.
5. Обґрунтування прогнозу розвитку виробництва.
6. Комплексне дослідження ринку.
7. Визначення життєздатності підприємства в умовах внутрішньої та зовнішньої конкуренції.
8. Обґрунтування ефективності підприємства на основі оцінки витрат, цін та очікуваного прибутку тощо, що є прерогативою фінансового плану.
9. Оцінка професійного рівня управлінського персоналу (підприємця, менеджерів тощо), ефективності їх роботи.

Бізнесмен – особа, яка має власний бізнес і привласнює прибуток.

Білі комірці – службовці, чиновники, працівники апарату управління, фірм (менеджери), інженерно-технічні працівники, працівники розумової праці, які входять до складу т. зв. «невиробничого персоналу» підприємств, організацій, фірм. У розвинутих країнах світу «білі комірці» становлять основну масу працівників, яка кількісно перевищує виробничих робітників («сині комірці»).

Білатеризм – організація міжнародної торгівлі на підставі прямих угод, укладених безпосередньо між двома державами. Нині цю модель міжнародної торгівлі застосовують країни, що розвиваються. Для зовнішньої торгівлі розвинутих країн характерний мультилатеризм (багатосторонність).

Білет казначейський – різновид державних цінних паперів, які розміщуються серед населення. Особам, що придбали такі білети держава зобов'язується періодично, впродовж певного терміну виплачувати доходи.

Білонна монета (фр. billen – низькопробне срібло) – розмінна неповноцінна монета, вартість металу та карбування якої значно нижчі за номінальну існують білонні монети мідні, нікелеві, срібні, з інших металів або сплавів. Карбування білонних монет – монополія держави, це обмежує можливість появи неповноцінних монет і забезпечує державі дохід. Кількість білонних монет в обігу встановлює центральний банк відповідно до певних норм (в Роси срібні монети карбувалися на суму 3 руб. на душу населення). Держава наділяє білонним монетам силою платіжного законного засобу лише в певних межах. Так, у Росії срібні монети достоїнством від 25 коп. до 1 руб. приймали як платіжний засіб лише на суму 25 руб. при здійсненні кожного платежу, а мідні – лише на суму до 3 руб. В Україні карбування та застосування білонних монет частково почало здійснюватися з впровадженням гривні.