Домашні господарства

Домашні господарства – господарства, які ведуть одна або кілька осіб, що мають спільне житло, з метою відтворення робочої сили і а розвитку особистості на основі кінцевого споживання продуктів сфери матеріального та нематеріального виробництва. До домашнього господарства може належати домашня прислуга. Домашні господарства є власниками окремих факторів виробництва та їх постачальниками, займаються виробництвом продуктів та послуг (ринкових і неринкових).

Відповідно до системи національних рахунків ООН, до домашніх господарств відносять населення, яке перебуває в різних колективах вихованці будинків дитини га інтернатів, військовослужбовці строкової служби, інваліди в будинках інвалідів, ув'язнені та ін.

В Україні налічується 13,2 млн. домашніх господарств. Обсяг особистого майна, що припадає на одну сім'ю, становив 2,8 тис. крб. (1990), а в США – до 33 тис. дол. (в 1958 – 1800 дол.). Середньомісячна грошова оплата робітників і службовців у народному господарстві в 1990 становила 247,3 крб. В тому ж році із загальної суми кінцевих споживчих витрат домашніх господарств в Україні на придбання продовольства витрачалося 25,2%, одягу і взуття – 17,1%, на оплату житла і комунальних послуг – 4,1%, на меблі, речі домашнього вжитку та обладнання (і користування ним) – 13,1%, на медичне обслуговування – 2,1%, транспорт і зв'язок – 6,9%, на послуги в галузі відпочинку, розваг, освіти та культурних закладів –5,9%, інші товари і послуги – 12,9% (у т. ч. витрати на підприємствах громадського харчування – 6,9%). В узагальненій структурі витрат домашніх господарств на придбання товарів витрачалося 84,3%, послуг – 15,6%, у т. ч. на товари тривалого користування – 12,1%, напівтривалого – 24%, короткочасного користування – 48,2%. Частка сімейного бюджету на харчування у США становила на початку 90-х 17%, у Німеччині та Японії – 25%. На транспортні витрати (особисті автомобілі, бензин та громадський транспорт) у США – 21% сімейного бюджету, в Японії – 10, в Німеччині – 15%. Витрати на типове американське житло з 5 кімнат для середньостатистичної сім'ї – 3,8 людини – до 30% сімейного бюджету. У побут американських сімей широко входять телефонні автовідповідачі (їх мали 24% сімей), персональні комп'ютери (20% сімей).

В Україні за 1991-99 внаслідок зниження життєвого рівня майже у 6 разів значно зросли витрати на харчування. На початку 1999 вони становили понад 85% сімейного бюджету в переважній кількості домашніх господарств. Згідно з класифікацією ООН, 60% витрат сімейного бюджету на харчування свідчить про рівень злиденності. Для перепису населення та зіставлюваності отриманих результатів поняття «домашнє господарство» повинно, за рекомендацією ООН, базуватися на побутовому укладі, в межах якого задовольняються життєві потреби людей.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.