Баланс народного господарства
Баланс народного господарства – система загальноекономічних балансів, показники яких характеризують умови й результати розширеного відтворення, рівень і темпи розвитку економіки, виробничу, економічну та соціальну структури суспільства, важливий інструмент аналізу і планування.
Головними завданнями розробки балансу народного господарства є визначення кількісних характеристик розширеного відтворення, тобто загальноекономічних, міжгалузевих територіальних пропорцій. Розрізняють баланс народного господарства плановий і звітний. Звітний баланс народного господарства використовують статистичні й планові органи для виявлення та аналізу загальних закономірностей процесу суспільного виробництва, характеристики темпів і пропорцій економічного розвитку, що склалися у звітному періоді, оцінки ефективності досягнутого рівня розвитку народного господарства з метою отримання вихідної інформації для обґрунтування показників перспективних і поточних планів. Складається щорічно. Показники балансу народного господарства (крім балансу праці) подаються у фактичних та зіставних цінах.
Початком балансової роботи в Україні стала розробка першого звітного балансу народного господарства на 1923-24 і 1924-25. Перший дослідний баланс давав загальну характеристику виробництва, споживання і нагромадження в народному господарстві загалом, але не аналізував обороту фондів і умов нагромадження в окремих соціальних секторах. Він був складений за формулою: народногосподарські фонди на початок року плюс народний дохід за рік дорівнюють сумі продуктивного і непродуктивного споживання та народногосподарських фондів на кінець року. Дослідження проводилися за допомогою оборотної відомості (баланс виробництва і споживання) й таблиці основних фондів. Була зроблена спроба виявити економічні зв'язки народного господарства України і всього Радянського Союзу. В 1928 було опубліковано баланс народного господарства України за 1925-26. Ці баланси відіграли позитивну роль і здобули високу оцінку господарських і планових органів України. При складанні першого п'ятирічного плану Держплан України використав баланс народного господарства, розроблений ЦСУ України. На завершальному етапі роботи за допомогою системи балансів були зведені та взаємозв’язані всі розділи плану, встановлені оптимальні пропорції та зв'язки в народному господарстві, закладені основи теорії та методології балансу народного господарства.
Мета розробки планового балансу народного господарства – забезпечення збалансованості обсягу й структури суспільного виробництва з обсягом і структурою суспільних потреб. У ньому мають бути відображені оптимальні пропорції між окремими фазами процесу відтворення, між окремими елементами відтворення, між сферами і галузями народного господарства, розвиток і удосконалення соціальної структури суспільства, визначення ефективних економічних зв'язків між галузями народного господарства. Плановий баланс народного господарства складається в декількох варіантах, з яких обирають оптимальний.
Основні розділи балансу народного господарства:
- Баланс виробництва, споживання і нагромадження сукупного суспільного продукту, який відображає матеріально-речовий аспект відтворення.
- Баланс виробництва, розподілу, перерозподілу й використання національного доходу, що характеризує фінансово-вартісний аспект відтворення і є його фінансовим планом.
- Міжгалузевий баланс виробництва й розподілу продукції, який дає розгорнуту схему балансів суспільного продукту і національного доходу й конкретизує показники відтворення суспільного продукту в галузевому розрізі.
- Баланс праці, що характеризує процес відтворення робочої сили, рівень ефективності використання праці.
- Баланс національного багатства (баланси основних і оборотних фондів), що містить характеристику відтворення національного майна й оцінку природних ресурсів, залучених до народногосподарського обороту.
У практиці планування через відсутність загальної грошової оцінки природних ресурсів та особистого майна населення баланс національного багатства зводиться до рівня суми основних і оборотних фондів та запасів. 6. Зведена таблиця балансу народного господарства, показники якої характеризують процес розширеного відтворення загалом, в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Крім цього, до балансу народного господарства входять часткові баланси, що конкретизують його основні розділи, баланс грошових доходів і видатків населення зведений фінансовий баланс, баланси кваліфікованої робочої сили за окремими професіями і спеціальностями тощо.
Конкретним змістом балансу народного господарства є економічні показники, що характеризують процеси, явища і категорії розширеного відтворення показники народонаселення і трудових ресурсів (кількість працездатного населення трудові ресурси суспільства та ін.), показники національного багатства (національне майно, основні виробничі фонди, приріст основних виробничих фондів тощо), показники відтворення продукту (обсяг валового суспільного продукту, валовий національний продукт та ін.), показники рівня життя (реальні доходи населення, суспільні фонди споживання тощо). Для характеристики якісного аспекту розширеного відтворення в балансі народного господарства визначають показники ефективності суспільного виробництва загалом і по галузях народного господарства виробництво національного доходу на душу населення, продуктивність праці, матеріаломісткість суспільного продукту, капітало-, фондо- і трудомісткість тощо. Таким чином, баланс народного господарства – це числова модель економіки. У системі взаємопов’язаних таблиць. Баланс народного господарства комплексно характеризує матеріально-речова, трудова, фінансово-вартісна і товарно-грошова збалансованість.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.