Баланс національного доходу

Баланс національного доходу – один з основних розділів балансу народного господарства, система показників якого характеризує у вартісному вимірі рух ресурсів, пропорції національного доходу в процесі його формування.

Баланс грошових доходів і видатків населення – конкретизація балансу національного доходу щодо руху доходів населення. Важливу функцію в регулюванні цього процесу відіграє касовий план Національного банку, який складають на основі балансу грошових доходів і видатків населення і який дає змогу банкові контролювати хід виконання планового балансу грошових доходів і видатків населення, є інструментом поточного планування й регулювання грошового обігу. Складають його у формі балансу, в доходній частині якого наводять усі надходження готівки до каси банку (виручка від торгівлі, від усіх видів транспорту, установ зв'язку, надходження податків і внесків, квартирної плати, комунальних платежів, надходження від видовищних заходів). У видатковій частині відображені всі видатки банків готівкою (гроші на заробітну плату, на закупівлю сільськогосподарської продукції, гроші поштовим установам, Ощадбанкам, на виплату пенсій, страхові відшкодування, позики на індивідуальне житлове будівництво тощо).

Одним із визначальних видів вартісних балансів є державний бюджет, який характеризує обсяг і структуру централізованих грошових доходів і видатків, що базуються на планах розвитку народного господарства (див. Бюджет державний). Планування фінансів вимагає забезпечення дотримання державного бюджету з найменшими витратами фінансових ресурсів і з найбільшими фінансовими результатами, тобто з перевищенням доходів над видатками.

У формі вартісного балансу до державного бюджету складають зведений фінансовий план, який відображає всі фінансові ресурси, якими користується держава, підприємства, організації, і всі видатки по основних напрямах. Цей план складають у вигляді державного бюджету й фінансового плану підприємств та організацій. Він внутрішньо пов'язаний з балансом грошових доходів та видатків населення і, в кінцевому підсумку, з матеріальними балансами, а також з балансами трудових ресурсів. Це дає змогу здійснювати фінансовий контроль за правильністю масштабів і структури виробництва, дотримання пропорцій між нагромадженням і споживанням. Якщо у зведеному фінансовому плані ресурси перевищують витрати, це впливає на баланс грошових доходів і видатків населення видатки перевищують доходи. Коли ж видатки перевищують ресурси, то населення не має змоги в тих самих розмірах використати свої доходи напридбання товарів. Зведений фінансовий баланс ресурсів і витрат у поєднанні з балансом грошових доходів і видатків населення дає змогу всебічно проаналізувати, як склалися грошові (вартісні) та матеріальні пропорції, і домогтися необхідного співвідношення між ними.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.