Похідні (вторинні) доходи

Похідні (вторинні) доходи – доходи, які отримують працівники нематеріальної сфери, а також непрацездатна частина населення у процесі перерозподілу первинних доходів (національного доходу). Такий перерозподіл необхідний, оскільки на стадії розподілу національного доходу не враховуються потреби нематеріальної сфери (освіта, охорона здоров'я, культура, оборона соціальний захист непрацездатної частини населення та ін.).

Перерозподіл національного доходу здійснюється через оплату послуг, систему цін, внесків до фондів соціального забезпечення, доброчинних, релігійних фондів тощо. Основним інструментом його в усіх країнах є державний бюджет. На початку XX ст. у бюджетах провідних капіталістичних держав акумулювалося 5-10% національного доходу (нині 40-50%). У колишньому СРСР через державний бюджет перерозподілялося 2/3 національного доходу. В Україні у 1994 – 83%. Така надмірна концентрація грошових коштів в руках держави свідчить про високий ступінь одержавлення економіки України та її бюрократизацію. З демократизацією суспільного життя, роздержавленням власності ця частка зменшуватиметься. Похідні доходи населення отримує з бюджету різних фондів (державних, приватних, благочинних, профспілкових тощо) у формі заробітної плати працівникам сфери нематеріального виробництва, пенсій, стипендій, разової допомоги окремим категоріям громадян.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.