Теорії платіжних дисбалансів

Теорії платіжних дисбалансів – це теорії, що пояснюють виникнення платіжних дисбалансів та пропонують практичне вирішення вирівнювання сальдо платіжного балансу.

Умовно їх об’єднують у чотири групи:

• стандартні (на основі моделі Манделла-Флемінга);
• структуралістські;
• секуляристські;
• «універсального» товару.

Найпоширенішими є численні теоретичні конструкції, що використовують базові елементи моделі Манделла-Флемінга (залежність платіжного балансу від реального обмінного курсу, диференціалу відсоткових ставок та еластичності імпорту-експорту від доходу). Зокрема, вони визначають ідеологію таких відомих економічних моделей національної економіки, як моделі Федерального резерву США та японського Агентства з економічного планування.

Теорія структуралізму заперечує роль відносних цін та обмінного курсу як інструментів досягнення рівноваги платіжного балансу. Натомість прихильники структуралізму обстоюють необхідність здійснення індустріальної політики як засобу підвищення конкурентоспроможності товарів національної економіки на світових ринках, доцільність поміркованого торговельного протекціонізму.

Прихильники секуляризму вважають, що зв’язок між динамікою реального обмінного курсу і станом платіжного балансу є нестабільним – платіжні дисбаланси набагато більше залежать від таких чинників, як продуктивність праці, якість товарів, лідерство у технологіях. Для поліпшення сальдо платіжного балансу вони пропонують збільшення видатків на інфраструктуру, підвищення освітнього рівня населення, торговельний протекціонізм.

Теорія «універсального» товару пояснює платіжні дисбаланси негативним балансом заощадження-інвестиції, її прибічники вважають, що головне завдання у подоланні платіжних дисбалансів – забезпечення мобільності капіталу й створення сприятливого інвестиційного клімату, одним із складників якого є підтримання системи фіксованого обмінного курсу. Девальвацію національної грошової одиниці вони розглядають як негативний чинник, що може спричинити цінову нестабільність.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.