Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту

Баланс виробництва, споживання і накопичення сукупного суспільного продукту (баланс суспільного продукту) – основний розділ балансу народного господарства, який характеризує рух сукупного суспільного продукту і окремих його частин на всіх стадіях розширеного відтворення. Баланс суспільного продукту відображає матеріально-речовий аспект відтворення і розробляється для забезпечення необхідних балансових зв'язків між обсягом виробленого суспільного продукту і напрямами його кінцевого використання. Баланс суспільного продукту відіграє важливу роль в аналізі й плануванні економічного розвитку. На основі даних балансової таблиці можна розрахувати не тільки обсяг сукупного суспільного продукту, а й обсяг кінцевого продукту, національного доходу, фондів споживання й нагромадження тощо як загалом по країні, так і по галузях матеріального виробництва, визначити тип суспільного відтворення і характер економічного розвитку країни, охарактеризувати натурально-речову і вартісну структури суспільного продукту, визначити і проаналізувати основні пропорції відтворення й показники його ефективності, виявити співвідношення між обсягами виробництва галузей матеріальної сфери, окремих соціальних секторів. Оцінка показників балансу суспільного продукту проводиться у вартісній формі в діючих цінах поточного року.

Для порівняння з іншими періодами окремі елементи балансу вимірюються в зіставних цінах балансу суспільного продукту – це матеріальний баланс відтворення. Його балансова таблиця складається з двох основних розділів представлених у присудку балансу. Підмет балансу суспільного продукту містить такі показники галузі матеріальної сфери (промисловість, сільське господарство капітальне будівництво, транспорт і зв'язок в частині обслуговування матеріальної сфери, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівлі та ін.), підрозділи суспільного виробництва (А – виробництво засобів виробництва, Б – виробництво предметів споживання), соціальні сектори (державний, колективний, індивідуальний) і розділ присудка балансу суспільного продукту характеризує джерела формування ресурсів суспільного продукту, II – напрями його кінцевого використання і розділ містить такі показники виробництво продукції, імпорт, інші надходження загальна величина ресурсів суспільного продукту і визначає загальний обсяг виробництва суспільного продукту, його речовий та соціальний склад. Ці дані є основою для визначення прогресивних змін у структурі виробництва суспільного продукту, встановлення пропорцій між виробництвом засобів виробництва і виробництвом предметів споживання, встановлення співвідношення між соціальними секторами II розділ балансу суспільного продукту – його витратна частина – характеризується такими показниками, як фонд відшкодування (споживання виробниче), фонд споживання (споживання невиробниче) фонд накопичення, втрати, експорт, всього використано. Фонд відшкодування – це фонд відшкодування поточних матеріальних витрат (частина суспільного продукту, що використовується на відшкодування спожитих у процесі виробництва предметів праці) і фонд відшкодування основних виробничих фондів (відшкодування спожитих засобів праці). Загальна величина фонду відшкодування – 50-60% валового суспільного продукту. Фонд споживання – це сума матеріальних благ, які використовуються на особисте споживання і на утримання установ та організацій невиробничої сфери. Він складається з фонду особистого споживання населення (споживання товарів, куплених у державній, комісійній, комерційній та приватній торгівлі, побутове споживання електроенергії, газу і води, зношування житлового фонду) і фонду суспільного споживання (матеріальні витрати в установах і організаціях невиробничої сфери, соціально-культурні комунально-побутові витрати, витрати на управління та науку). Його частка в суспільному продукті – 30-35%. До фонду нагромадження належать нагромадження в основних виробничих і невиробничих фондах, нагромадження в оборотних фондах, нагромадження в запасах і .резервах Загальний фонд нагромадження становить 12-13% сукупного суспільного продукту. Експорт представлений у розмірі вивезення товарів за кордон у цінах внутрішнього обігу. На втрати припадає до 1% сукупного продукту (втрати від стихійного лиха, підчас реалізації, транспортування тощо). Важливим завданням побудови балансу суспільного продукту є забезпечення оптимальних співвідношень між споживанням і нагромадженням між відшкодуванням і споживанням, між особистим і суспільним споживанням. Розробка схеми балансу суспільного продукту та обчислення її показників проводиться двома методами виробничим і методом кінцевого використання. За виробничим методом обсяг сукупного суспільного продукту визначається за місцем його створення як сума валової продукції галузей матеріального виробництва з урахуванням питомої ваги кожної галузі в його створенні. На основі цього методу можна визначити основні складові суспільного продукту фонд відшкодування та національний доход. За методом кінцевого використання обсяг сукупного суспільного використаного продукту обчислюється як сума виробничого споживання і національного доходу, або сума фондів відшкодування, споживання і нагромадження. Баланс суспільного продукту складають удвох варіантах у цінах виробництва і в цінах кінцевого споживання. На відміну від схеми побудови балансу суспільного продукту у цінах виробництва, підмет таблиці балансу суспільного продукту у цінах споживання містить тільки базові галузі (промисловість, сільське господарство, будівництво таш), галузі сфери обігу (транспорт і зв'язок торгівля, МТЗ, заготівлі) і в балансі не наводяться. Продукція цих галузей відображена в присудку балансу у вигляді транспортної і торгової націнки. Таким чином, дохідна частина присудка балансу у цінах споживання містить такі показники виробництво в цінах виробника, транспортна націнка, імпорт, торгова націнка, всього ресурсів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.