Виробниче замовлення

Виробниче замовлення – пропозиція виконавчої влади або керівників господарських структурних підрозділів щодо виготовлення певної продукції чи забезпечення відповідного обсягу робіт в обумовлені терміни, згідно із встановленими технічними умовами й орієнтовною ціною на конкурсній основі. За командно-адміністративної системи і планового ведення господарства колишнього СРСР. Виробниче замовлення було обліковою одиницею і важливим елементом аналітичного бухгалтерського обліку підприємств, міністерств та інших господарських і державних формувань. Особливого значення набуло в роботі підприємств з дрібносерійним і одиничним виробництвом як один з визначальних показників оперативного планування економічної діяльності.

Умови, в яких формується виробниче замовлення, що надходить від заінтересованого у поставці продукції, в т.ч. від вищестоящої організації, представника виробника відповідним чином вивчають і за необхідності вносять зустрічні корективи. Погоджені умови певним чином оформляють відповідно до визначених умов, із зазначенням усіх складових частин спірних питань на випадок порушення або зміни економічної кон'юнктури. Виробник, відповідно до термінів поставок, забезпечує необхідний контроль за виробництвом і виконанням умов договору, замовник отримує продукцію і розраховується за неї у встановлені терміни. В регульованій ринковій економіці виробниче замовлення ґрунтується на засадах свободи підприємства, рівня попиту і пропозиції ,конкуренції, що складається в конкретних економічних умовах, і, як правило, позбавлене втручання державних владних структур. В Україні в 90-х XX ст. виробниче замовлення є, з одного боку, економічним важелем, з іншого – своєрідним інструментом регулювання економіки органами державної виконавчої влади.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.