Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв

Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв – витрати, пов'язані з перевіркою готовності нових підприємств, виробництв, цехів та агрегатів до введення їх в експлуатацію через комплексне випробування (під навантаженням) всіх машин і механізмів (експлуатаційна перевірка) з пробним випуском продукції, передбаченої проектом, і налагодження обладнання. До них відносять витрати на розробку проектно-кошторисної документації на освоєння нових підприємств, виробництв, цехів і агрегатів, утримання персоналу, зайнятого на пусконалагоджувальних роботах, витрати на пусконалагоджувальні роботи з комплексного випробування обладнання.

Витрати на підготовку та освоєння нових виробництв зараховують до собівартості продукції з початку їх промислової експлуатації. Тривалість періоду погашення їх встановлюється звичайно впродовж нормативного терміну освоєння цих потужностей, але не більше двох календарних років. В економіці колишнього СРСР при всезагальній державній власності на засоби виробництва кошти на підготовку й освоєння нових виробництв виділялися або з державного бюджету, або зі спеціальних фондів відповідних міністерств, а також за рахунок довготермінових кредитів державного банку. Методологія формування ціни продукції, виходячи з покриття всіх витрат виробництва, і відсутність будь-якої конкуренції часто призводили до неефективного використання цих коштів, їх перевитрат. Перехід до регульованої ринкової економіки суттєво змінює ціноутворення, і рух ціни є результатом дії складного комплексу факторів зміни продуктивності праці й ефективне є її виробництва, циклічного характеру відтворення, стану грошового обігу, платіжного балансу і державного фінансування, характеру державного регулювання тощо. Тому кошти, спрямовані на підготовку й освоєння нових виробництв, повинні використовуватися ефективно.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.