Витрати споживання

Витрати споживання – витрати коштів, часу, праці, пов'язані зі споживанням матеріальних благ і купівлею товарів, отриманням послуг, підготовкою матеріальних благ до споживання. Споживання є кінцевим пунктом руху суспільного відтворення й кінцевою метою всього розвитку людства. У першому випадку мається на увазі процес споживання як фаза руху виробничих відносин, що виникають між агентами виробництва з приводу споживання певних благ, у другому – акт прямого використання людиною споживчих властивостей предметів споживання.

Отже, процес особистого споживання може бути здійснений повністю лише в тому разі, якщо в ході свого руху він пройде спочатку економічну, а відтак неекономічну (біологічну) фазу. Тільки у такому взаємопов'язаному розвитку можуть задовольнятися численні потреби через процес споживання У найзагальнішому вигляді відносини з приводу споживання – це сукупність економічних умов, у які поставлений кожен член суспільства як споживач. Відносини між людьми, що виникають на основі споживання певних матеріальних благ, безпосередньо залежать від характеру виробництва, розподілу та обміну іншими словами, відносини з приводу споживання залежать від переважаючих форм відносин власності на засоби виробництва та привласнення продукту. Залежно від рівня розвитку продуктивних сил і наявних можливостей споживання кожна особа повинна мати змогу споживати таку суспільне необхідну міру благ, яка б забезпечила відтворення всіх процесів її життєдіяльності. Це й були б суспільне необхідні витрати споживання. Фактичні витрати споживання визначаються характером присвоєння частки продукту із загальнонародного фонду споживання, суспільною формою виробленого продукту, оскільки особисте споживання поділяється на товарне і нетоварне, методом господарювання та використання споживчої вартості самого продукту (особисте споживання може здійснюватися в індивідуальній і колективноорганізованій формах), цільовим призначенням споживчих властивостей суспільного продукту та його місцем в системі особистих і суспільних потреб людей. Особисте споживання є різновидом матеріального, духовного і соціального. Тому, коли йдеться про витрати споживання, обліку піддається тільки перша (матеріальна) частина. Позаекономічну стадію розвитку особистого споживання в життєдіяльності людини і суспільства загалом можна визначити як споживче виробництво. Витрати споживання у цьому разі наближаються до витрат виробництва. Отже, особисте споживання – це непросто біологічний акт, кінцевим результатом якого є безпосереднє використання людьми певних споживчих властивостей продуктів праці, а й виробництво нових життєвих сил та енергії, творчих здібностей, які вимірюються відповідними вартісними показниками. Внаслідок цього розвиток особистого споживання, його вартісний вимір набувають за сучасних умов винятково важливого економічного значення Особисте споживання, представлене витратами споживання, стає проблемою великого соціально-економічного значення ще й тому, що у всій своїй багатогранності тут здійснюється відтворення і формування людини нового типу, нової продуктивної сили суспільства як на близьке, так на далеке майбутнє.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.