Концепції недоспоживання

Концепції недоспоживання – ідеї, положення окремих авторів, які головною причиною економічних криз за капіталізму вважають недостатні обсяги особистого споживання. Основоположник концепції недоспоживання – швейцарський економіст С. Сісмонді. Він стверджував, що в процесі розвитку капіталізму зменшується заробітна плата найманих робітників, зростає кількість безробітних, банкрутств дрібних товаровиробників, відбувається витіснення робітників машинами, внаслідок чого скорочується рівень споживання народу, загострюється суперечність між виробництвом і споживанням. Паралельно з цим відбувається концентрація майна у незначної кількості власників, скорочуються обсяги внутрішнього ринку, що випереджають масштаби споживання, і в кінцевому підсумку відбувається затоварювання ринків. Прихильником концепції недоспоживання був німецький економіст К. Родбертус, який нестачу споживання пов'язував із нерівномірним розподілом національного доходу, зменшенням частки заробітної плати в національному продукті. На схожих позиціях перебував К. Каутський.

Основні недоліки концепцій недоспоживання:

• хибне тлумачення обсягів внутрішнього ринку, зокрема зведення його лише до ринку предметів споживання, й ігнорування ринку засобів виробництва Методологічна основа такого підходу – підтримання твердження Сміта, згідно з яким вартість сукупного суспільного продукту вимірюється лише сумою доходів різних класів. Якщо абстрагуватися від цього тлумачення, то концепції недоспоживання впритул наближаються до марксистського розуміння однієї з найважливіших причин економічних криз Маркс, зокрема, зазначав, що з розвитком продуктивної сили суспільства посилюється її суперечність з вузькою основою, на якій базуються відносини споживання, оскільки споживання основної маси виробників обмежено предметами першої необхідності. В сучасних умовах у розвинутих країнах світу внутрішній ринок розвивається здебільшого за рахунок предметів споживання. Проте в теорії криз Маркса суперечність між виробництвом і споживанням випливає з основи суперечності, що більшою мірою відповідає реаліям дійсності,
• обсяг внутрішнього ринку нерозривно пов'язаний із процесом спеціалізації суспільного виробництва, чого не враховують концепції недоспоживання, однобічною у концепціях недоспоживання є теза про те, що збільшення особистого споживання визначає розширення виробництва, тоді як таке розширення активно впливає і на обсяги особистого споживання. Дж. Кейнс, Е. Хансен вбачали головну причину економічних криз в недостатньому обсязі платоспроможного попиту, який повинен збільшуватися передусім за рахунок держави.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.