Технологічні концепції

Технологічні концепції – ідеї, положення представників різних напрямів економічної теорії та відповідні методологічні засади щодо вирішальної ролі техніки й технології в розвитку суспільства загалом, економіки, політики, історії, соціальних відносин, культури зокрема. Методологічна основа таких ідей – принцип технологічного детермінізму.

Вперше про роль цього принципу в контексті впливу промислової революції кінця XVIII – початку XIX ст. на розвиток суспільства заявили Е. Бернштейн (Німеччина) та К. Каутський (Росія). Витоки сучасного детермінізму – в ідеях Ф. Тейлора, Г. Форда (США) та їх практичному втіленні (зокрема методів конвеєрного виробництва). Застосування конвеєра сприяло значному розширенню виробництва товарів, їх здешевленню, завоюванню нових ринків збуту, а отже, і збільшенню прибутків. Якщо ці процеси відбуваються в період економічного піднесення, зростає зайнятість, підвищується заробітна плата найманих працівників.

Технологічні концепції відмовилися від принципу мінової концепції (суть якої – визначальна роль ринку з-поміж сфер суспільного відтворення) й визнання принципу примату виробництва, вирішальної ролі уречевлених елементів продуктивних сил. Водночас вони ігнорували вирішальну роль основної продуктивної сили (людини), суперечностей між двома сторонами суспільного способу виробництва як рушійну силу економічного розвитку та ін. Технологічні концепції набули нової форми в 50-х у працях американського економіста Дж. Тіболда (про автоматизовану економіку), в теорії «нового індустріального суспільства» Дж. Гелбреита, концепціях «Інформаційної економіки» К Кларка, «економіки знань» П Дракера, «постіндустріального суспільства» Д. Белла та ін. У цих концепціях характеристика майбутнього суспільства дається лише щодо окремих елементів (та їх компонентів, коли йдеться про «економіку знань») продуктивних сил, ігноруються домінуюча роль відносин власності та соціально-економічний характер суспільства.

Двома основними різновидами технологічних концепцій у 70-х став екологічний варіант (представники якого – американські вчені Д. Медоуз, Дж. Форрестер та ін. – розглядають руйнівний вплив техніки і технології на навколишнє середовище) та концепція життєдіяльності людини (представники якої – американські економісти Ф. Махлуп, Т. Шульц, Л. Туроу та ін. – досліджують вплив техніки й технології на потреби людини, рівень її знань, споживання тощо). Ці різновиди технологічних концепцій лише з позицій технологічного детермінізму тлумачать вплив техніки на розвиток довкілля, соціальну структуру суспільства, основну суперечність капіталізму та ін. Вони абстрагуються від соціально-економічної форми розвитку продуктивних сил (від відносин економічної власності), яка є внутрішньою організацією продуктивних сил, їх структурою та способом існування тощо, визначальним критерієм характеристики сутності економічної системи. Щодо втілення технологічних концепцій у практику, то провідні мислителі Заходу (З. Бжезінський, папа Іоанн Павло II, С. Хантінггон та ін.) наприкінці XX ст. стверджували про настання періоду глобальної смути, про рух світу до нового тоталітаризму, про реальну загрозу, що нависла над демократією з боку необмеженого лібералізму та ринкової стихії.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.