Концепція недосконалої конкуренції

Концепція недосконалої конкуренції – це концепція, згідно з якою поява крупних корпорацій, здатних впливати на основні параметри ринку, передусім на ціни, призводить до недосконалої конкуренції і деформує класичний ринковий механізм. Сформульована й обґрунтована в 30-х XX ст. англійським ученим Дж. Робінсон.

Крупні корпорації виникають у процесі концентрації виробництва, зумовленому, за Робінсон, перевагами великомасштабного виробництва, можливістю суттєвого зниження витрат на одиницю продукції при зростанні обсягів випуску продукції в більшості галузей. Можливість економії на масштабах діяльності призводить до зосередження більшої частини галузевого виробництва в руках обмеженої кількості крупних корпорацій. За недосконалої конкуренції відбувається підвищення цін внаслідок угод між корпораціями й обмеження доступу в галузь інших фірм. Зростання цін – джерело монопольного прибутку, який завжди перевищує середню норму прибутку, порушує закони ринку, а тому виникає необхідність в державному регулюванні.

Робінсон запровадила в науковий оборот категорію «монопсонія», тобто монополія з боку попиту, зокрема на ринку факторів виробництва (праці та сировини). Спираючись на вчення про монопсонію, вона пояснює феномен експлуатації. Монопсоністи (крупні корпорації) нав’язують свої умови на ринку робочої сили, тому реальна заробітна плата може бути нижчою за граничний продукт праці, що й означає експлуатацію. Протистояти цій тенденції, на думку Робінсон, може політика профспілок та законодавство про мінімальну заробітну плату.

Оскільки характерна риса ринкової поведінки крупних корпорацій – маневрування ринковими цінами, воно, на думку Робінсон, є центральною проблемою в теорії витрат і цін, а не частковим випадком, як вважалося раніше. Висновок про можливості монополістичного регулювання цін та обсягів виробництва підводив до нових ідей щодо механізму дії ринку загалом. Визнання факту, що крупні корпорації можуть впливати на формування цін і маневрувати ними, заперечувало основні постулати неокласичної теорії, згідно з якими ефективний розподіл ресурсів здійснюється лише через ринковий механізм.

Концепція недосконалої конкуренції суттєво вплинула на уявлення економістів про механізм функціонування ринкової економіки після Великої депресії 1929-1933 рр., стимулювала дослідження таких явищ, як нецінова конкуренція, еластичність попиту на продукцію окремих фірм залежно від якості, витрат на рекламу, цін, доходів споживачів та ін. Концепція недосконалої конкуренції підвела до висновків про недосконалість механізму саморегулювання економіки в нових умовах, тобто необхідність посилення державного регулювання соціально-економічних процесів.