Концепція монополістичної конкуренції

Концепція монополістичної конкуренції – це концепція, згідно з якою монополістична конкуренція стирає грань між конкуренцією (повною чи неповною) і монополією, поєднує їх, не усуваючи відмінностей між ними. Ця концепція висунута в 30-х XX ст. американським економістом Е. Чемберліном, який визначив два шляхи поєднання монополії та конкуренції. Перший – на ринку однорідних товарів за наявності двох (дуополія) або небагатьох (олігополія) продавців. Другий – монополія пов'язується з диференціацією продукту, з контролем продавців за окремим видом чи сортом товарів. Внаслідок такої диференціації продукту, на думку Чемберліна, контролерами є не лише крупні монополії, а й численні дрібні продавці. Такий контроль можливий за умови, що товари певного виду різняться якістю, оформленням, упаковкою, розфасовкою тощо, а також тоді, коли існує диференціація за умовами продажу, місцерозташуванням торгового закладу, репутацією фірми та ін. Таким чином, монополія пов'язується з диференціацією продукту, а конкуренція – з наявністю замінників (субститутів) диференційованих продуктів.

За Чемберліном, монополія не зводиться лише до встановлення вищої ціни або отримання вищого за середній прибутку. Монопольний надприбуток виникає там, де за наявності захисту від вторгнення конкурентів може бути створено або примножено попит на певну продукцію. Таким чином, попит, його обсяг та еластичність розглядаються не як заданий параметр ринку, а як параметр, на який може впливати монополіст.

У концепції монополістичної конкуренції була сформульована одна з найважливіших закономірностей функціонування розвинутої ринкової економіки – створення нових ринків, формування попиту та управління ним за допомогою цілеспрямованої політики виробників і продавців (конкуруючих монополістів). Визнання цього поставило під сумнів основоположний принцип класичної та неокласичної теорії – принцип суверенітету споживача.

Стан економічної системи, що характеризується домінуванням монополістичної конкуренції, призводить до того, що споживачі платять за товари й послуги дорожче, випуск продукції менший за потенційно можливий, не на повну потужність використовуються виробничі потужності та наявна робоча сила.

Концепція монополістичної конкуренції спонукала також до перегляду постулату неокласичного теорії, що конкуренція та монополія взаємовиключають одна одну. Реальний стан економіки характеризується поєднанням конкуренції та монополії.

У неокласичній теорії аналіз монопольних тенденцій в економіці здійснювався у відриві від дослідження процесів концентрації виробництва і капіталу. Монопольні тенденції в сучасній економіці породжені не дрібними торговцями диференційованих товарів, а передусім крупними національними і транснаціональними корпораціями, які здатні контролювати не лише національні ринки окремих країн, а й світовий ринок або значні його сегменти.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 847 с.