Безпосередньо суспільне виробництво

Безпосередньо суспільне виробництво – безтоварне планомірне, високоорганізоване виробництво продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму і стає панівною формою в соціалістичному суспільстві не потребуючи для свого функціонування грошей. Безпосередньо суспільне виробництво є найрозвинутішою формою планомірного виробництва товарів і послуг, яка приходить на зміну товарній формі виробництва, підриває її. Розвивається на основі одиничного поділу праці як у межах окремих гігантських компаній, національних держав, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці). Всередині гігантських фірм, що мають свої філіали в багатьох країнах світу, продукт кожного такого філіалу перестає бути товаром у прямому значенні цього слова. Всі вони працюють за єдиним технологічним планом, розробленим головною (материнською) компанією, дотримуються єдиного ритму виробництва, вимог щодо якості продукції тощо.

Значною мірою аналогічні процеси відбуваються у відносинах між окремими великими компаніями та десятками тисяч дрібних і середніх підприємств-постачальників деталей, вузлів. Японська компанія «Тойота» закуповує понад 70% деталей та матеріалів до автомобіля в інших фірмах. Але вони перестають бути класичним товаром, оскільки головна фірма укладає контракт, вводить для підприємств-постачальників обмежений комерційний розрахунок, контролює витрати виробництва тощо. Певною мірою товарне виробництво підривається і при виконанні компаніями державних замовлень. В усіх цих випадках філіали крупних компаній або не виготовляють товар, або його виробництво набуває планомірного й організованого характеру і здійснюється на заздалегідь відомий ринок (за наперед узгодженими цінами, якісними параметрами продукції тощо). В цих умовах нема потреби підтверджувати через ринок суспільне необхідний характер товарів, що виробляються. Починаючи з рабовласницького ладу в жодній суспільне економічній формації не існує у чистому вигляді лише однієї соціально-економічної форми суспільного виробництва. Так, в усіх докапіталістичних формаціях панувала натуральна форма виробництва, але вже в період розпаду первісного ладу зароджується товарна. В розвинутих країнах світу товарна форма виробництва домінує, але все ж залишилися невеличкі острівці натурального господарства (у фермерських господарствах) і виникає без посередньо суспільна форма. Заперечення зародкових форм існування безпосередньо суспільного виробництва – це позаісторичний підхід до товарної форми виробництва, яка існувала не завжди і не може бути вічною.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.