Валовий внутрішній продукт
Валовий внутрішній продукт – один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених цими одиницями для кінцевого використання. ВВП – сума валової доданої вартості (ВДВ) галузей плюс чисті податки на продукти (ПДВ) та імпорт (ЧПІ), не зараховані до неї: ВВП=ΣВДВ+ПДВ+ЧПІ. Визначають як суму первинних доходів, розподілених економічними одиницями-резидентами між виробниками товарів та послуг оплата праці найманих працівників, чисті податки на виробництво та імпорт, валовий прибуток та валові змішані доходи. Використання ВВП – кінцеве споживання товарів та послуг, валове накопичення основного капіталу, зменшення запасів матеріальних оборотних коштів, чисте надбання цінностей і сальдо експорту та імпорту товарів і послуг. ВВП – головний індикатор економічного розвитку і найбільш повний показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період.
В Україні розрахунки ВВП здійснюють лише з середини 90-х із переходом від статистики Балансу народного господарства (БНГ) до прийнятої в усьому світі системи національних рахунків (СНР). На початку 1995 Міністерство статистики України завершило розробку національних рахунків України згідно з концепцією, затвердженою ООН у 1993. На динаміку ВВП у поточних цінах впливають зміни його фізичного обсягу і цін на товари та послуги. Щоб позбутися впливу цін, ВВП, національний доход розраховують у зіставних цінах. Таким чином не враховується вплив інфляції. Переоцінку ВВП або внутрішнього доходу у зіставних цінах виконують для виробленого і використаного ВВП або внутрішнього доходу. Однак переоцінені у зіставних цінах ВВП і внутрішній дохід, обчислені виробничим методом і методом кінцевого використання, переважно не збігаються за величиною, оскільки перший показник виражається у цінах факторів виробництва, а другий – у ринкових цінах. Характеристикою динаміки виробленого ВВП є середньоарифметичний зважений індекс фізичного обсягу продукту. В деяких галузях існують специфічні особливості побудови цих індексів, що пов'язано як з характером продукції в натуральному вираженні, так і з методами оцінки її в точних цінах. Для лісового господарства і рибництва розраховують індекси фізичного обсягу продукції за агрегатною формою, де як ваги застосовують зіставні (базисні) ціни (Ро), а як індексовані величини – кількість виробленої продукції в натуральному вираженні в базисному (q0) і звітному (q1) періодах: Iq=Σ(q1p0)/Σ(q0p0). В Україні у галузі сільського господарства існує практика прямого перерахунку вартості продукції окремих культур за цінами 1983. На рівні країн індивідуальні індекси обчислюють на основі даних про випуск окремих видів продукції в натуральному вираженні іноді з цією метою використовують дані про відвантаження і продаж продукції в натуральному вираженні, відпрацьовані людино-години про закуплену та спожиту сировину тощо. В Україні Мінстатом відібрано 362 таких продукти – більше половини промислової продукції країни. При розрахунку індексів промислової продукції як ваги використовують додану вартість чи валову промислову продукцію (в Україні – товарну продукцію).
Світові промислові індекси ООН розраховують трьома етапами.
1. На основі скоригованих національних індексів первинних галузей (згідно з між народною стандартною галузевою класифікацією ООН) обчислюють регіональні індекси промислової продукції.
2. Визначають зведені індекси за укрупненими галузевими групами й основними підрозділами добувної та обробної промисловості з виділенням важкої та легкої промисловості, а також виробництва електроенергії й газу.
3. Використовуючи обчислені вище індекси, розраховують зведені промислові індекси за континентами (Європа, Східна й Південно-Східна Азія, Північна Америка, Океанія, Африка і Середній Схід), а також світові індекси промислового виробництва. Світові й національні індекси обчислюють переважно за місяць, квартал, рік. Найдостовірнішими вважають річні індекси. Тому місячні індекси коригують на квартальні, а квартальні – на річні У будівництві індекс фізичного обсягу обчислюють за агрегатною формою, де як ваги використовують одиницю доданої вартості (кошторисні ціни) у базисному періоді індексованою величиною є окремі види продукції будівельної індустрії у базисному і зви кому періодах (чи фізичні обсяги витрат окремих видів будівельних матеріалів).
В Україні індексуються будівельно-монтажні роботи. Міжнародна статистика публікує лише національні індекси фізичного обсягу будівельного виробництва. У роздрібній торгівлі розраховують т. зв. індекси дефлятованого товарообороту. Дефлювання здійснюють діленням роздрібного товарообороту в поточних цінах на індекси-дефлятори, якими здебільшого є індекси роздрібних цін. Міжнародна статистика публікує лише національні індекси роздрібної й оптової торгівлі. На транспорті як індекси фізичного обсягу застосовують темпи зростання таких умовно-натуральних показників, як пасажиро-милі, іонно-милі перевезень корисних вантажів. Динаміка продукції зв'язку характеризується темпом зростання кількості переданих сполучень різних видів індекси фізичного обсягу продукції галузей невиробничої сфери у міжнародній статистиці обчислюють дефлюванням номінальної заробітної плати на індекси роздрібних цін, одержуючи індекси динаміки показника реальної заробітної плати. Через це слід врахувати, що продуктивність праці робітників невиробничої сфери не змінюється за період що вивчається. В Україні індекс фізичного обсягу продукції галузей невиробничої сфери розраховують за допомогою індексів динаміки кількості робітників. У галузях, що надають платні послуги у чисельнику індексу фізичного обсягу продукції вказують їхню валову виручку іноді цей індекс обчислюють з урахуванням кількості наданих послуг на додану вартість у базисному періоді. За відсутності необхідних даних як показники динаміки продукції цих галузей використовують темпи зростання кількості зайнятих, кількості відправлених листів, ліжко-днів у лікарнях. У міжнародній статистиці показники динаміки використаного ВВП і національного доходу розраховують методом дефлювання. При цьому ВВП (або національний доход) у поточних цінах ділять на загальний індекс-дефлятор, який визначається на основі офіційно опублікованих індексів цін. При розрахунку індексу-дефлятора як ваги застосовують елементи ВВП базисного періоду. Так, у США як індекси-дефлятори використовують 15 індексів цін: 1) ВНП, 2) власних витрат на споживання, 3) товарів тривалого користування, 4) товарів короткочасного користування, 5) послуг, 6) валових приватних вітчизняних інвестицій, 7) нового будівництва, 8) житлового будівництва, 9) іншого будівництва, 10) засобів тривалого користування, 11) експорту товарів і послуг, 12) імпорту товарів і послуг, 13) державних закупівель товарів і послуг, 14) закупівель федерального уряду, 15) закупівель товарів і послуг штатами та муніципалітетами. В Україні індекс-дефлятор розраховують діленням валового випуску в поточних цінах на валовий випуск у зіставних цінах. У міжнародній статистиці крім цих індексів, обчислюють індекси цін-дефляторів ВВП за категоріями продажу і витрат, формами власності для окремих категорій товарів власного споживання, продукції сільського господарства та ін.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.