Баланс попиту і пропозиції

Баланс попиту і пропозиції – система показників, які відображають співвідношення між попитом і пропозицією. Головне завдання складання балансу попиту і пропопозиції – узгодження обсягів і структури попиту та пропозиції на основі використання можливостей виробництва, експортно-імпортних операцій, позаринкового споживання, рівня роздрібних цш, розширення каналів реалізації. Розрізняють планові та звітні баланси попиту і пропозиції. Планові переважно розробляють у кількох варіантах, які містять конкретні заходи, рекомендації для досягнення збалансованості попиту і пропозиції.

Баланс попиту і пропозиції складають по країні загалом, в розрізі областей як у загальній кількості споживчих товарів, так і в розрізі окремих товарних груп. Найскладніший для цього балансу – розрахунок обсягів і структури попиту населення. Використання величини купівельних фондів з балансу грошових доходів та видатків населення недостатньо надійне, оскільки воно не узгоджується повною мірою з матеріально-речовим та вартісним складом суспільного продукту. Тому неможливо ув'язати потреби в товарах і грошову масу, яка повинна забезпечити реалізацію ринкових фондів у встановлених розмірах. Слід враховувати й те, що купівельні фонди в балансі грошових доходів і видатків населення розраховуються після визначення податкової та заощаджувальної статей грошових доходів населення. Відсутність об'єктивного критерію зростання заощаджень населення – серйозна перешкода для встановлення належної відповідності між доходами й купівельними фондами населення. Це створює потенційну можливість незбалансованості попиту і пропозиції.

У планових балансах попиту і пропозиції структура роздрібного товарообороту, яка характеризує попит населення (визначається за допомогою спеціальної методики), зіставляється з плановою структурою товарообороту, виходячи з ресурсного забезпечення. У звітних балансах структура попиту населення зіставляється зі звітною структурою роздрібного товарообороту відповідного року, з'ясовуються відхилення. За допомогою балансу попиту і пропозиції визначають величину незадоволеного попиту. Підсумкова графа балансу характеризує надлишок чи нестачу ресурсів для повного задоволення потреб і доведення запасів товарів до нормативу. У визначенні обсягу пропозиції необхідно виявити можливості всіх джерел надходження ресурсів та відповідність їх загальної кількості попиту населення і колективних споживачів. Баланс попиту і пропозиції тісно пов'язаний з балансом грошових доходів і видатків населення, з балансом ресурсів. У ньому також відображені дані про попит у розрізі соціально-економічних та статево-вікових груп споживачів і за джерелами їх задоволення в розрізі основних груп товарів. У перехідний до ринку період важливо гнучко використати такий стимулятор зростання потреб, попиту та пропозиції, як доходи населення. Створити необхідні умови для збалансування попиту і пропозиції можна, лише взаємоузгодивши всі економічні важелі, що впливають на кінцевий результат господарської діяльності.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.