Економічна оцінка природних ресурсів
Економічна оцінка природних ресурсів – визначення цінності джерел природних ресурсів у грошовому вираженні. Економічна оцінка природних ресурсів ґрунтується на доході (річній диференціальній ренті), який дає власнику їх використання.
Власник джерела природного ресурсу (ДПР) погодиться на відчуження його лише тоді, коли отримана від продажу сума (яка й буде формою економічної оцінки ДПР), якщо її покласти в банк, дасть у вигляді відсотка дохід не менший, ніж отримувана ним при експлуатації цього ДПР диференціальна рента. Для відновлюваних (невичерпних) ДПР, які можуть експлуатуватися невизначено тривалий час (ділянки землі, річки тощо), формула економічної оцінки виводиться з пропорції:
Цп=Дп/Еб,
де Дп – диференціальна рента, отримувана при експлуатації оцінюваного ДПР, Еб – середня норма прибутку на банківський вклад, Цп – економічна оцінка ДПР. Для невідновлюваних (вичерпних) ДПР, які експлуатуються обмежений час (родовища корисних копалин, підземних запасів прісної води тощо), економічна оцінка зменшується на величину початкової оцінки (як для невичерпного ДПР), дисконтованої з кінця терміну експлуатації ДПР, з тим, щоб повернути (після закінчення експлуатації ДПР) сплачені як за необмежену в часі ренту грошові суми.
При проведенні економічної оцінки природних ресурсів фактор часу слід враховувати й у тому разі, коли початок експлуатації певного елемента оцінюваного ДПР не збігається в часі з моментом оцінки ДПР загалом (наприклад, лісовий масив у віці, в якому він не може виконувати корисні функції: рекреаційну, санітарно-гігієнічну та ін.) чи давати побічну продукцію(живицю, сік, гриби тощо). У компактному, згрупованому вигляді фактори утворення диференціальної ренти та формули економічної оцінки найважливіших видів природних ресурсів наведені в таблиці. Економічна оцінка конкретних ДПР визначається зіставленням витрат і доходів з урахуванням факторів кількості та часу. Проте на практиці проведення необхідних розрахунків стикається зі значними труднощами. Так, оціночні розрахунки доводиться проводити з великим випередженням, користуючись не досить чіткими прогнозними даними. Невизначеними є й самі передумови для формування прогнозів: обсяги перспективної потреби в даному природному ресурсі; технологічні можливості й методи його видобування (отримання), переробки і використання. Неясні шанси на відкриття нових джерел відповідних природних ресурсів та їх якісні показники. Адже оцінка ефективності будь-якого конкретного ДПР має даватися не інакше, як з урахуванням названих обставин, які важко прогнозувати. На оцінку природних ресурсів, на рівень витрат на розвідування, вивчення, видобування, переробку і використання різних видів природних ресурсів, зокрема мінеральної сировини, відчутно впливає НТП. Оцінка ефективності конкретних ДПР суттєво змінюється з плином часу, певною мірою вона є історичною, лабільною категорією.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.