Інкасо

Інкасо – банківська операція, сутність якої полягає в тому, що банк за дорученням клієнта отримує плату від підприємств, установ тощо за надіслані на його адресу товари та надані послуги на підставі грошових, товарних та розрахункових документів. За виконання цієї операції банк отримує плату (комісію), розмір якої визначається умовами отримання платежу від покупця.

На інкасо приймають іноземну валюту, акції та облігації разом із заявою та описом. У заяві зазначають умови й термін отримання грошей або цінностей, в описі – назви документів, іноземної валюти, акцій та облігацій.

У практиці міжнародних розрахунків приймають документарне інкасо з попереднім акцептом (згодою на оплату) документів про відвантаження товарів, їх страхування тощо платником інкасо, документарне інкасо комерційних документів (рахунків, документів про відвантаження, страхових документів та ін.). Порядок здійснення таких операцій регламентується уніфікованими правилами, затвердженими Міжнародною торговою палатою.

В Україні інкасо широко використовується в розрахунках між господарськими організаціями під час здійснення безготівкових платежів при розрахунках платіжними вимогами за вироблені товари й надані послуги, а також при стягненні з боржника платежу за документами (виконавчими або прирівняними до них), які подав на і кредитор. Порядок інкасо встановлює НБУ.

Крім документарних, існує чисте інкасо – інкасо переказних і простих векселів, чеків, акредитивів тощо.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.