Кваліфікація працівників

Кваліфікація працівників – рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у працівників загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду і трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю. Кваліфікація робітників оцінюється присвоєнням їм тарифних розрядів відповідно до тарифно-кваліфікаційних довідників. Робітники однакової професії можуть мати різні тарифні розряди залежно від рівня їх теоретичної та практичної підготовки й досвіду роботи. Для порівняння кваліфікації окремих груп робітників за статистикою їх класифікують на висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих. Наприклад, за шестирозрядною тарифною сіткою до групи некваліфікованих відносять робітників, які не мають розряду, до групи малокваліфікованих – тих, що мають І га II розряди, робітників III та IV розрядів вважають кваліфікованими, V та VI розрядів – висококваліфікованими. Критеріями групування можуть слугувати й терміни підготовки, необхідні для оволодіння певною професією чи кваліфікацією у різних навчальних закладах та на робочих місцях. За деякими професіями рівень кваліфікації робітників може визначатися не розрядом, а класом (води автомобілів) існує специфіка й у визначенні кваліфікації фахівців і службовців. Вона може оцінюватися за сукупністю ділових якостей працівника з присвоєнням йому не розряду, а категорії (економісти) чи класу (працівники судів тощо). Сукупність визначених якостей дає змогу фахівцям і службовцям обіймати певні посади у відповідних структурах у різних видах трудової діяльності як на конкурсній основі, так і за іншими формами працевлаштування.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.