Кваліфікована праця

Кваліфікована праця – вияв робочої сили вищої (порівняно з простою працею) якості, підготовленої до виконання складних робіт у процесі спеціального попереднього навчання. Кваліфікована праця (так само, як і проста) як фізіологічний процес виявляється у витратах робочої сили, які обумовлюються складністю виконуваних робіт, що, у свою чергу, визначається технологічною складністю трудових операцій, ступенем їх стабільності та самостійності працівника у виборі методів і засобів праці.

Чим складніша робота, тим вищі вимоги до її виконання з розвитком науки й техніки відповідно змінюється і характер взаємодії працівника зі знаряддями праці. Передусім зміщується лінія розмежування функцій, виконуваних людиною і машиною. Операції, пов'язані з м’язовою діяльністю, дедалі частіше поступаються вищим психічним функціям людини. Спричинені розгортанням НТР ускладнення системи виробничих умов потребують розширення меж професійного досвіду, поступального розвитку комплексного мислення працівника, його виходу за межі старої спеціалізації. Значна кількість джерел інформації та необхідність вчасної реакції висувають підвищені вимоги до обсягу пам'яті та діяльності органів чуттів, а потреба у швидкій і точній діагностиці процесу(оцінці ситуації) та прийнятті рішень – до посилення діяльності інтелектуальної та вольової сфер. Відповідно зростає значущість фактора відповідальності. Внаслідок зазначених тенденцій у розвитку. Кваліфікована праця посилюється залежність між спеціальною та загальною освітою. Вищі вимоги до рівня спеціальної освіти підвищують значення загальної освіти, коли не лише закладаються теоретичні підвалини професійних знань, а й формуються база розвитку особистості, потенціал зростання культурного рівня суспільства. Саме тому обов'язковою умовою соціально-економічного розвитку будь-якої країни є її система загальної та спеціальної освіти. Отже, кваліфікована праця потребує спеціальної підготовки працівника для забезпечення його необхідними знаннями, вміннями та навичками. Оскільки за одиницю часу кваліфікованої праці порівняно з простою створює більшу вартість, то й оплачуватися вона повинна вище. У різних видах діяльності необхідно забезпечувати оптимальне співвідношення у використанні й оплаті кваліфікованої та некваліфікованої праці. Там, де таке співвідношення не має об'єктивної підстави, втрачаються інтерес до пращ та її результатів. А це негативно позначається на господарській і на негосподарській діяльності. Відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 20.IV.1995, основою організації оплати праці є тарифна система, що використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.