Інтенсифікація праці

Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості праці протягом певного часу (робочого дня, тижня, року та ін.). Виявом інтенсифікації праці є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій і а обслуговуваних машин тощо. Стимулом для інтенсифікації праці на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної величини вартості за коротший період часу або більшої вартості за той самий час. Це поліпшує коефіцієнти завантаження виробничих потужностей, прискорює оборот основного капіталу, скорочує витрати на нього і сприяє зростанню норми й маси прибутку. На народних підприємствах інтенсифікація праці продиктована наявністю значних боргів, низькою рентабельністю тощо. Щоб вистояти у конкурентній боротьбі трудові колективи цих підприємств подовжують робочий день, зменшують заробітну плату, тривалість оплачуваних відпусток, інтенсифікують темпи праці та ін. Найбільші можливості для інтенсифікації праці існували за технологічного способу виробництва, що базувався на машинній праці.

Система машин створювала примусовий ритм роботи, збільшувалася кількість обслуговуваних робітниками машин і механізмів тощо. Вплив автоматизованого виробництва на інтенсифікацію праці суперечливий. З одного боку, автоматизація передбачає мінімальні фізичні зусилля працівника, виконання переважно розумової праці, що зближує працю робітника з працею інженера. З іншого – збільшення кількості устаткування, його потужностей, зокрема швидкості, «м'язовий голод» тощо посилюють монотонність праці на пульті управління, нервове, емоційне та розумове навантаження робітників. Комп'ютерна автоматизація певною мірою посилює тенденцію до підкорення найманої праці капіталом, обмежує автономію працівника у процесі праці. Комп'ютери нерідко використовують для контролю за діями робітників, що означає комп'ютерний тейлоризм. Проведене у США Національним інститутом професійних захворювань обстеження засвідчило, що електронний контроль за процесом праці, її примусовий ритм породжують стан тривоги, депресію, роздратування і нерідко призводять до серцевих і психічних захворювань. Перенапруження зору, головний біль, стомлюваність наявні й у роботі з дисплеями. Необхідність адаптації працівників до роботи з технікою, побоювання втратити роботу та інші фактори призводять до техностресу. На думку американських соціологів, втрати, пов'язані зі стресовими ситуаціями, становлять від 1 до 3% ВНП. Інтенсифікації праці сприяє залучення до роботи значної кількості мігрантів, дедалі більшої кількості жінок, дітей, діяльності транснаціональних корпорацій (зокрема використання дешевої робочої сили в іноземних філіалах цих компаній) та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.