Вартість праці (новостворена вартість)

Вартість праці (новостворена вартість) – вартість, створена витратами живої праці. Одні вчені-економісти розуміють вартість праці як перетворену форму вартості (ціни) робочої сили, інші – як вартість, яку створює робітник і отримує у формі заробітної плати тощо.

Сам термін «вартість праці» невдалий, оскільки це процес, який не можна ні купити, ні продати, бо він існує лише в момент самого виробництва і невід'ємний від виробника, тому сама по собі праця не має вартості. Вона є лише субстанцією вартості, критерієм здійснення товарних відносин між людьми. Отже, можна вести мову лише про продукт праці та його вартість.

Праця як діяльність людини матеріалізується в речах, виготовлених робітником, і таким чином набуває самостійної форми руху. Тому купується і продається не праця робітника, а продукти його праці. Але саме визначення продукту праці кожного виробника на підприємстві складне і набуває своєї конкретної форми лише в продукті праці всього колективу (підприємства). Тому створюється враження, що купується і продається праця робітника, а не продукт його праці.

Деякі економісти на цій підставі заперечують існування продукту праці окремого робітника і визнають лише продукти підприємства. Але така точка зору означає, що товари виготовляють не люди, а засоби виробництва, а це суперечить істині. Адже від того, що відбулося відокремлення робочої сили від засобів виробництва, робітники не перестали виробляти товари. Змінилися лише форми виробничих відносин між людьми. Якщо за простого товарного виробництва вони здійснювалися безпосередньо між самими виробниками, то нині опосередковуються підприємствами, які є колективним товаровиробником. Отже, й продукти підприємства також є сукупним продуктом праці колективу. Коли засоби виробництва належать одній особі, продукт праці безпосередніх виробників, який є основою виробничих відносин між ними і підприємцем, виступає як новостворена вартість. Еквівалентний обмін між ними відбувається в тому разі, якщо кожен виробник одержує стільки вартості, скільки він створив. Вартість продукту (w) становитиме c+q, де c – вартість спожитих засобів виробництва, q – новостворена вартість колективом виробників. Вартість, отримана робітником, обчислюється як v=q-m і набуває, таким чином, перетвореної форми, форми заробітної плати. А вартість продукту підприємства становить: w=c+v+m.

Заробітна плата – це модифікована вартість продукту праці робітника, на основі якої й відбуваються товарні відносини між підприємством і робітниками. Але якщо мета виробництва – отримання прибутку, то величина вартості необхідного продукту знижується до рівня вартості засобів існування працівника і таким чином набуває специфічної форми свого вияву – вартості робочої сили, а заробітна плата – ціни робочої сили. Саме ці далекі від еквівалентності виробничі відносини, що набули форми купівлі продажу робочої сили, і намагаються прикрити безпосередньою, початковою формою вартості продукту праці робітника.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.