Суспільна вартість відтворення
Суспільна вартість відтворення – вартість відтворення, яка визначається щодо загальних (середньогалузевих) умов виробництва товару в суспільств: її величина обчислюється кількістю витраченої праці з поправкою на пропорційний розвиток суспільного виробництва.
Механізм утворення суспільної вартості відтворення може бути розкритий лише на основі відтворення сукупного суспільного продукту. На суспільну вартість відтворення перетворюється середньогалузева (суспільна) вартість виробництва.
Необхідність пропорційного розвитку суспільного виробництва диктують умови реалізації сукупного суспільного продукту:
- (c+v+m)I=(c+mc)I+(c+mc)II,
- (v+mv+ma)I=(c+mc)II,
- (c+v+m)II=(v+mv+ma)I+(v+mv+ma)II.
У лівій частині рівності вказана та кількість продукції, яку фактично вироблено в суспільстві, у правій – суспільне необхідна кількість продукції, яка визначається суспільними потребами в ній, зокрема тими, які зумовлені досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил і можуть бути задоволені за допомогою суспільного виробництва, а тому мають цілком визначену не лише якісну, а й кількісну характеристику, вимірюються витратами праці, необхідними для виготовлення цієї кількості продукції. Знак рівності означає, що в кожній галузі (підрозділі) виробляється стільки продукції і такої споживчої вартості, як це випливає з потреб розширеного відтворення. Якщо фактичне виробництво не задовольняє суспільних потреб у ній, то це означає, що існує суперечність між виробництвом і споживанням, яке щодо товару є суперечністю між створенням вартості і споживчої вартості. Взаємозв'язок між суспільними потребами і виробництвом виражається як співвідношення попиту і пропозиції.
Попит визначається потребами суспільства, а пропозиція – виробництвом товарів. При цьому мається на увазі не ринкове співвідношення попиту і пропозиції, що складається під впливом ринкової кон'юнктури, а те, яке диктується потребами відтворення, а тому має об'єктивний характер. Якщо припустити, що суспільним потребам повинно відповідати суспільне необхідне виробництво, то суперечність між виробництвом і споживанням є суперечністю між суспільне необхідним і фактично існуючим виробництвом. А тому суперечність між вартістю і споживчою вартістю товару є суперечністю між суспільне необхідною (SWc) і фактично створеною (SW) споживчою вартістю товару, з одного боку, і суспільне необхідною (Wc) та фактичною (W) вартістю – з іншого.
Виходячи з необхідності єдності виробництва і споживання, фактично існуюче виробництво повинно розвиватися шляхом повного задоволення потреб суспільства. А тому необхідно, щоб SW/W=SWc/Wc, звідси Wc=W?SWc/SW. Оскільки в кількісному вираженні суспільна споживча вартість означає суспільне необхідну кількість продукції (Nc). а фактична споживча вартість – фактично вироблену кількість продукції (N), то суспільна вартість відтворення дорівнює: Wc=W?Nc/N. Відношення Nc/N=k виражає і співвідношення попиту і пропозиції і є коефіцієнтом поправки на необхідність пропорційного розвитку суспільного виробництва: Wc=Wk. Добуток W?Nc=Qc – витрати праці, які виходячи з даного рівня розвитку продуктивних сил потрібні для виготовлення суспільне необхідної кількості продукції. А тому для їх визначення береться саме середньогалузева (суспільна) вартість виробництва. Витрати праці, потрібні для виготовлення суспільне необхідної кількості продукції, в економічній літературі дістали назву «суспільне необхідних витрат праці» їх часто ототожнюють з суспільне необхідним робочим часом. Але це різні категорії. Суспільне необхідний робочий час – засіб вимірювання величини вартості як індивідуальної, такі середньогалузевої (суспільної), а суспільне необхідні витрати праці показують, яка кількість вартості необхідна для виготовлення суспільне необхідної кількості продукції. Отже, це конкретніша й розвинутіша економічна категорія, ніж суспільне необхідний робочий час. З наведеної вище формули випливає, що коли в галузі вироблено більше продукції, ніж існує суспільна потреба в ній (пропозиція перевищує попит, Nc>N), то суспільна вартість відтворення менша від середньогалузевої, а за недовиробництва товарів (попит перевищує пропозицією, N>Nc) – більша за неї і лише за умови, коли в галузі створюється суспільне необхідна кількість продукції (N=Nc), ці дві форми вартості товару кількісно збігаються (W=Wc). Оскільки необхідність пропорційного розвитку суспільного виробництва є не тимчасовим, а постійним фактором, то постійним є і його вплив на визначення суспільної вартості відтворення. Тому саме ця форма вартості – основа встановлення цін на товари. Суспільну вартість відтворення називають іще ринковою вартістю.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.