Суспільна вартість товару

Суспільна вартість товару – вартість товару, яка відображає витрати праці на його виготовлення загалом по країні. Оскільки на ринок надходить маса товарів, створених у різних умовах виробництва, а отже, з різною індивідуальною вартістю (а для споживача має значення лише корисність продукту незалежно від того, в яких умовах виробництва він виготовлений), то виникає необхідність встановлення на основі індивідуальних вартостей єдиної, загальної для всіх товарів (суспільної) вартості, що перебуває в єдності зі споживчою вартістю товару.

 

Спільність між індивідуальною і суспільною вартістю товару полягає в тому, що обидві є втіленою в продукті працею. Реалізація товарів за суспільною вартістю дає змогу реалізувати всю створену в суспільстві вартість, а отже, забезпечити лише міжгалузевий еквівалентний обмін товарами. Всередині галузі такий обмін забезпечується лише щодо підприємств з середніми умовами виробництва, а щодо підприємств з гіршими і кращими умовами виробництва зберігається нееквівалентний обмін. Еквівалентний обмін товарами між кожною групою товаровиробників можливий лише за умови реалізації їхньої продукції за індивідуальною вартістю. Однак така реалізація порушує еквівалентний обмін товарами щодо споживача оскільки за одну і ту саму суму грошей він придбає різну кількість товарів однакової споживчої вартості залежно від того, в яких умовах вони вироблені. Еквівалентний обмін вартості зі споживачами можливий тільки за умови, що вони купуватимуть продукцію за суспільною вартістю. Вирішити цю суперечність можна лише за допомогою посередника який би купував продукцію у товаровиробників за її індивідуальною вартістю, а продавав споживачам за суспільною вартістю. Таким посередником може бути держава чи інша суспільна організація яка б забезпечувала цей еквівалентний обмін. За відсутності такого посередника між товаровиробниками складаються прямі товарні зв'язки і реалізація продукції відбувається за суспільною вартістю, що встановлюється через конкуренцію. А тому в цих умовах еквівалентний обмін має наближене значення і диференціація доходів товаровиробників залежить не лише від умов виробництва, а й від стихії ринку.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.