Реальна вартість

Реальна вартість – один із методів метрологічного відображення величини вартості товарів, послуг та інших інгредієнтів виробництва й економіки. Має дві інтерпретації.

Більшість сучасних економістів вважає, що реальна вартість – це вартість товарів та послуг, яку вони мають у даний момент без урахування інфляційної компоненти обсягів виробництва, тобто така їхня вартість, яка більш-менш точно відображає динаміку їх (товарів і послуг) фізичних змін. Реальну вартість товарів обчислюють, щоб мати уявлення про зміни у фізичних обсягах виготовленої продукції інфляційна компонента у номінальній вартості товарів не дає такої змоги. У практиці для визначення реальних вартісних обсягів виробництва використовують ринкові ціни початкового, базового періоду. Сума добутків фізичних обсягів виробництва на їх відповідні ринкові ціни початкового (базового) періоду дає певне уявлення про сукупну реальну вартість вироблених благ. Динаміка реальної вартості залежить від типу розвитку та функціонування національної економічної системи. В інтенсивній і динамічній економіці вона зростає досить швидкими темпами, в екстенсивній, детенсивній і стагнуючій економіці ці темпи можуть бути низькими. Зростання реальної вартості кожної одиниці товару в інтенсивній економіці зумовлено тим, що, на відміну від номінальної, величина реальної вартості відображає не лише зміну динаміки витрат виробництва, а й зміну динаміки таких факторів її формування, як економічний, соціальний і духовний ефект продукції, а також інших факторів. Тому одинична (щодо одиниці продукції або витрат виробництва) реальна вартість за умов екстенсивного чи інтенсивного економічного розвитку, гіперінфляції та гіперспаду знижується. Це означає, що в такій економіці реальна вартість матеріальних благ менша, ніж номінальна. В ефективній та інтенсивній економіці – навпаки існують інші погляди на природу, характер і механізм формування (і зміни) реальної вартості.

Деякі вчені-економісти вважають, що реальна вартість – це вартість, яку матеріальні й духовні блага мають у даний момент часу щодо певного попереднього періоду. Тобто така вартість показує, чим кількісно й реально вартість товарів різниться від її початкової, вихідної (тобто в певному розумінні від номінальної) вартості. Така реальна вартість, на відміну від номінальної вартості у її відповідній інтерпретації, різниться тим, що її формування незначною мірою залежить від витратного фактора виробництва, вона формується під впливом таких економічних (і неекономічних) факторів, які відображають економічний ефект, соціальний ефект результатів виробництва. Величина реальної вартості у такій інтерпретації визначається за допомогою фактично діючої ринкової ціни. Сума добутків фізичних обсягів продукції на їх ринкові ціни фактичного періоду дає певне уявлення про кількісну визначеність реальної вартості (сукупної реальної вартості).

Реальна вартість у її другій інтерпретації, як правило, більша за відповідну номінальну вартість не лише за рахунок інфляційної компоненти, а й через інші причини, а саме це та вартість товарів, яка відображає не тільки і не стільки величину витрат виробництва, скільки загальну економічну, соціальну й духовну значимість виготовлених матеріальних благ. Реальні матеріальні блага тим вартісніши, чим вони корисніші для економічної, соціальної та духовної сфер суспільства. Менш корисними є блага, на виробництво яких використано більше ресурсів виробництва У такій інтерпретації концепція реальної вартості набула розвитку в західній економічній літературі.

Номінальну концепцію вартості (і відповідну метрологічну теорію) обстоює політична економія. Реальна вартість в її другій інтерпретації одиничного продукту (а не сукупна реальна вартість) змінюється в динаміці залежно від типу економічного розвитку. В інтенсивній економіці вона має тенденцію до зростання, оскільки зростає значимість (економічна, суспільна і духовна) продукції і результатів виробництва загалом. В екстенсивній і особливо в детенсивній економіці реальна вартість якщо й зростає, то лише номінальне, за рахунок її інфляційної компоненти, а фактично вона знижується (через зниження економічної, соціальної та духовної значимості продукції). Таке фактичне зниження реальної вартості одиниці продукції спостерігалося в 90-х у перехідному періоді економіки України, хоч номінальне величина цієї вартості високими темпами зростала за рахунок інфляційної компоненти.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.