Номінальна вартість

Номінальна вартість – один з основних методів метрологічного відображення величини вартості товарів, послуг тощо. Номінальна вартість різниться від реальної вартості як за характером формування так і за змістом.

В сучасній науковій економічній літературі не існує однозначного трактування поняття «Номінальна вартість». Найпоширенішими є два з них. Згідно з першим, під номінальної вартістю товарів розуміють вартість, яку вони мають на певний момент часу і яка формується цілком або майже цілком під впливом дії витратного фактора виробництва. Таке розуміння номінальної вартості досить умовне й відносне, оскільки щодо іншого періоду часу. Номінальна вартість може виступати не як початкове кількісне значення, а як реальна вартість. Більшу номінальну вартість мають ті товари, на виготовлення яких було витрачено більше ресурсів (матеріальних і трудових), тобто номінальна вартість розглядається як функція витрат виробництва. Крива її формування різна і залежить від характеру зміни величини витрат виробництва. Ці особливості формування величини номінальної вартості (в першій її інтерпретації) відображають за допомогою її витратної еластичності (співвідношення граничних величин номінальної вартості і витрат ресурсів виробництва). Якщо витратна еластичність більше одиниці, її формування має інтенсивний характер, якщо менше одиниці – детенсивний, коли вона дорівнює одиниці – екстенсивний. Таке трактування номінальної вартості характерне для марксистської економічної літератури. Маркс вважав, що єдиним фактором формування величини вартості товарів є витрати виробництва (особливо живої праці). Всі інші фактори є факторами зміни, а не формування величини номінальній вартості. Щоправда, Маркс у своїх працях не вживав термін «номінальна вартість». Але сутність його концепції вартості дає всі підстави вважати, що вартість він розглядав як номінальну економічну величину (в прямому значенні терміна «номінальна»). У практиці господарювання величина номінальної вартості (у Марксовому трактуванні) визначається за допомогою ринкової ціни початкового, базового, вихідного періодів як сума добутків фізичних обсягів продукції ціни базового періоду. Номінальна вартість у такій інтерпретації не показує, як змінюється вартість товарів, які фактори додатково впливають на її величину в певний період часу. Це, так би мовити, вихідна величина вартості товарів, використання якої має дуже важливе значення як у теоретичному, так і в практичному економічному аналізі. Цим вона принципово відрізняється від вартості реальної, величина якої формується під впливом витратного та інших факторів і яка відображає зміну величини вартості протягом певного періоду часу. Номінальна вартість товарів показує, чого варті товари з погляду, по-перше, величини витрат ресурсів виробництва, по-друге, у певний вихідний момент часу. Згідно з другим трактуванням, номінальна вартість – це та вартість товарів, яку вони мають у певний момент часу, в умовах дії і використання фактичних ринкових цін. Вона визначається методом простого арифметичного сумування добутків фізичних обсягів продукції та цін фактичного періоду. Номінальна вартість у такій інтерпретації містить, як правило, інфляційну компоненту (або дефляційну компоненту, якщо функціонування економічної системи характеризується розвитком дефляційних процесів) і тому викривлено відображає реальні фізичні обсяги виробництва. Перше трактування номінальної вартості (як вартості товарів у початковий, вихідний період часу) ширше використовується в теоретичному метрологічному аналізі економічних систем і процесів, друге(як вартості товарів в даний конкретний період часу) – у практичному метрологічному аналізі. Характер кількісної динаміки номінальної вартості товарів залежить, по-перше, від змісту, який вкладають у це поняття і, по-друге, від характеру розвитку га функціонування національної економічної системи. Номінальна вартість як початкова, вихідна вартість в інтенсивній економіці має тенденцію до зниження (через зменшення граничних витрат виробництва), в екстенсивній і детенсивній економіках – до зростання (зумовленого дією закону зростаючих граничних витрат виробництва). В економіці України цей тип номінальної вартості на початку XXI ст. має тенденцію до зростання, оскільки витрати ресурсів на одиницю продукції неухильно зростають. Номінальна вартість як фактична вартість у певний період часу в інфляційній економіці має тенденцію до зростання, у дефлятивній – до зниження, в афлятивній вона стабільна. Гіперінфляційні процеси в економіці України спричинили гіпершвидке зростання цього типу номінальної вартості товарів і послуг.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.