Цінова диференціація

Цінова диференціація – встановлення цін на товари з урахуванням об'єктивних умов виробництва. Властива всім галузям народного господарства, але найактуальніша в сільському господарстві та в добувній промисловості.

В основі диференціації цін – диференціація вартості товару. Здійснюється з метою кращого забезпечення еквівалентного обміну товарами між виробниками, що працюють в різних, незалежних від них умовах виробництва. Такий обмін забезпечується лише в тому разі, коли кожен виробник реалізовує свою продукцію за індивідуальною вартістю. Практично досягти цього неможливо, оскільки, по-перше, в кожній галузі існує чимало об'єктивних умов виробництва, які враховуються детальніше лише при нарахуванні заробітної плати, по-друге, не розроблена методика визначення індивідуальних вартостей, як це має місце щодо заробітної плати, по-третє, реалізація продукції за індивідуальною вартістю призвела б до великої кількості індивідуальних вартостей на ринку, а отже, й можливої спекуляції цінами. Тому там, де існує організований ринок під контролем держави, умови виробництва відповідним чином групуються і для кожної групи встановлюються властиві їм диференційовані ціни, які визначаються як середньозважена величина витрат праці підприємств цієї групи. Така ціна щодо окремого підприємства є суспільною вартістю, що відображає суспільне необхідний рівень господарської діяльності підприємств у цій групі умов виробництва, а щодо суспільства загалом – індивідуального вартістю. Тому реалізація продукції за такими диференційованими цінами краще забезпечує еквівалентний обмін товарами порівняно з тим, коли б уся вироблена продукція реалізовувалася лише за суспільною ціною.

Така диференціація оптових промислових цін широко використовувалася майже в усіх галузях у колишньому СРСР. Як правило, вони диференціювалися в тому разі, коли рівень собівартості однакової продукції на різних підприємствах залежав не від якості роботи самих підприємств, а від об'єктивних умов виробництва (наприклад, на рівень собівартості продукції в добувній промисловості впливає глибина залягання корисних копалин, загазованість шахт тощо). Диференціювалися також і роздрібні ціни на товари народного споживання у формі т.зв. поясних роздрібних цін. На відміну від єдиних загальносоюзних цін, що встановлювалися переважно на промислові товари, діяли поясні роздрібні ціни (головним чином на продовольчі товари). В основі поясної диференціації цін – відмінності у витратах виробництва і транспортних витратах на доставку товару. Найнижчі ціни встановлювалися для 1-го поясу (райони масового ввезення цього товару), найвищі – для 3-го поясу (райони Крайньої Півночі і Далекого Сходу). У країнах, де існують прямі товарні зв'язки між товаровиробниками і ціни встановлюються не централізовано, на основі вартості товарів, а стихійно формуються на ринку під впливом співвідношення попиту і пропозиції, свідомо передбачуваної диференціації цін не існує. Товари, вироблені в різних умовах виробництва, реалізуються за загальносуспільною ціною, що наближається до суспільної вартості товару. Зведення індивідуальних вартостей товарів до суспільної відбувається під впливом жорсткої конкурентної боротьби між товаровиробниками через механізм ціноутворення. Це зумовлює значну диференціацію доходів товаровиробників залежно не від рівня їх господарської діяльності, а від тих об'єктивних умов, в яких вони виробляють товари. Господарства, де кращі умови виробництва, отримують незаслужений надприбуток у формі диференціальної ренти, а господарства з гіршими умовами постійно недоотримують частину створеної ними вартості, що нерідко призводить до їх розорення. Така диференціація доходів є наслідком недосконалості забезпечення товарних відносин через спрощений, а в багатьох випадках деформований механізм ціноутворення. Ціна не може встановлюватися стихійно, під впливом кон'юнктури ринку. Вона, як і будь-який інший стандарт виміру певного явища, повинна бути науково обґрунтована відповідно до дії закону вартості. Тільки таке ціноутворення дасть змогу якнайповніше реалізувати в суспільстві принципи товарних відносин.

У процесі утвердження соціальної ринкової економіки в Україні відмова держави від регулювання суспільного виробництва і підпорядкування його стихії ринку в 90-х XX ст. призвела до зникнення диференціації цін, що спричинило масові банкрутства господарств, які змушені працювати в гірших умовах, а відтак і до скорочення обсягу виробництва продукції.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.