Напрямки підвищення інноваційної активності підприємств України

На сьогодні основним завданням України є глибоке коригування економіки, мета якого – не просто економічне зростання, а набуття ним соціальної природи як основи стабільного економічного росту. Труднощі становлення ринкових відносин пов’язані з процесами зниження рівня НТП в Україні, який повинен бути головним фактором підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств.

Для оцінки розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств вихідною інформацією про динаміку розвитку інноваційних процесів у промисловості України є кількісні показники щодо підприємств різних напрямків, які впроваджували інновації на своїх виробництвах.

За період 2000-2012 роки відсоток інноваційно-активних підприємств серед загальної кількості промислових підприємств зростає після 2005 року, що підтверджує тенденцію залучення інновацій до процесів виробництва на виробничих підприємствах України. Цікавими є аналіз, що ілюструє інноваційну активність підприємств за формою власності: серед підприємств колективної власності – 16-17%, державної власності – трохи більше 15%, власність міжнародних організацій – 10-11%, приватні підприємства – 8%, підприємства комунальної форми власності – до 5%.

Серед факторів, що стримували інноваційну діяльність, фахівці визначають такі: нестача власних коштів, на це вказали майже 81,7% промислових підприємств; недостатня фінансова підтримка держави – 50,9%; великі витрати на інновації – 49,3%; недосконалість законодавчої бази – 33,5%; високий економічний ризик – 32,5%; тривалий термін окупності інновацій – 30%; нестача інформації про нові технології – 17,1%; відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями – 16,7%; нестача інформації про ринки збуту – 15,2%; відсутність попиту на продукцію та несприятливість підприємств до нововведень – 14,4%; відсутність кваліфікованого персоналу – 13,7%.

Як бачимо, основною причиною низького рівня інновацій підприємства вважають нестачу коштів. Разом з тим, в цілому на інноваційну діяльність підприємств України було витрачено більше 3 млрд. грн., з яких на здійснення технологічних інновацій прийшлося майже 64%.

Майже третина коштів прийшлися на інноваційну діяльність в машинобудівній галузі, 18,4% приходиться на харчову промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції, 15,9% - на металургію та оброблення металів, 8,7% - виробництво електроенергії, газу та води, 7,2% - добувну промисловість.

Основним джерелом фінансування технологічних інновацій стали власні кошти підприємств. За рахунок коштів державного та місцевого бюджетів інноваційні роботи виконувала незначна кількість підприємств – від 2% до 4% в різні роки. Має деяку тенденцію до зростання частка фінансування інноваційних робіт вітчизняними (3,7%) та зарубіжними (4,2%) інвесторами. Кредити для розвитку інноваційної діяльності використано вітчизняними підприємствами на 18% загального обсягу фінансування.

Серед регіонів більше коштів на інновації витрачали у Донецькій – 807,7 млн. грн. (26,4% від загального обсягу інноваційних витрат), Харківській – 398 млн. грн. (13%), Дніпропетровській – 315,3 млн. грн. (10,3%), Миколаївській – 287,9 млн. грн. (9,4%), у місті Києві – 283,3 млн. грн. (9,3%).

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, до основних напрямів підвищення інноваційної активності підприємств України, варто зарахувати:

• законодавчі зміни щодо системи пільг та стимулів у галузі інноваційної діяльності;
• створення інноваційної інфраструктури на загальнодержавному та регіональному рівні, яка б забезпечувала ефективне використання науково-технічного потенціалу, підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності підприємств (бізнес-інкубатори, технопарки, центри трансферу технологій);
• розвиток та посилення дії фінансово-кредитних інститутів, що забезпечують безперервність фінансування інноваційних проектів (венчурні компанії, інноваційні фонди);
• формування сучасної організаційної структури управління за здійсненням інноваційної діяльності на загальнодержавному, регіональному рівні та на рівні підприємства;
• використання маркетингових підходів щодо вивчення майбутніх потреб у нових товарах та послугах;
• підготовка висококваліфікованих працівників та залучення їх в активні галузі для створення нових технологій;
• активізація міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва.

Реалізація запропонованих заходів дасть змогу значно підвищити рівень інноваційної активності вітчизняних підприємств, стабілізувати прискорений процес оновлення виробництва, ефективно використовувати внутрішні та залученні зовнішні інвестиції на інноваційну діяльність.

Для підготовки матеріалу використана стаття Андрюшко А.К. «Сучасний стан та напрямки підвищення інноваційної активності підприємств України»