Сучасний стан стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні

Особливості економічної ситуації в Україні обумовлюють деяку специфіку методів стратегічного управління, якi мають застосовуватися. Мається на увазі й управління зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, адже склад та структура дiяльностi вiтчизняних пiдприємств на зовнiшньому ринку складалися пiд впливом iнших, нiж у розвинутих країнах факторiв, особливо це стосується мотивiв, якими вони керувалися та pecypciв, що мались у розпорядженні.

Формування стратегії зовнiшньоекономiчної дiяльностi має на увазi ретельний розгляд всix альтернативних варіантів у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що вiдносяться до довгострокових цiлей i їхнє обґрунтування для прийняття тих або iнших рiшень та включає ряд цiлей, що є обов’язковою умовою виживання фiрми. Способи досягнення стратегiчної мети залежать вiд багатьох факторiв. Так, наприклад, для фiрм iз достатнiми iнвестицiйними можливостями вони можуть бути пов' язанi з:

  • перемiщенням ЗЕД в економiчно бiльш ефективнi галузi світової економiки, а це має на увазi перемiщення капiталу в рiзних його формах;
  • здiйсненням прямих капiталовкладень у закордоннi країни;
  • створенням мiжнародних концернів;
  • створенням пiдприємств, орiєнтованих на сезонний попит;
  • перемiщенням капiталу в країни з вiдносно низькими податковими ставками;
  • використанням механiзму лiзингу у фiнансуваннi рiзних зовнiшньо-економiчних операцiй.

Успix у досягненнi довгострокових цiлей зовнiшньоекономiчної дiяльності фiрми залежить вiд впливу як зовнiшнix, так i внутрiшнix факторiв, якi необxiдно ретельно розглядати при розробцi стратегій.

До внутрiшнiх факторiв вiдносяться:

  • органiзацiйна структура фiрми;
  • гнучкiсть системи управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю;
  • органiзацiя мiжнародного маркетингу;
  • принципи дiяльностi менеджерiв у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
  • якiсть i швидкiсть одержання iнформацiї, що має вiдношення до зовнiшньоекономiчної дiяльностi;
  • створення спонукальних мотивiв для персоналу, зайнятого в сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi фiрми.

Зовнiшнi фактори роблять досить сильний вплив на довгостроковi цiлi ЗЕД i зв'язанi з icнуючою нацiональною зовнiшньоекономiчною полiтикою, ступенем розвитку мiжнародних економiчних вiдносин i тенденцiями в розвитку світової інтеграції i структури факторiв ринкiв країни (стратегiчного поля дiяльностi фiрми).

Стратегiчне планування на підприємстві слiд розглядати як динамiчну сукупнiсть взаємопов'язаних управлiнських процесiв, якi витiкають один iз одного i можуть бути представленi у виглядi алгоритму:

Алгоритм формування стратегії розвитку підприємства

Основними етапами є:

  1. Визначення призначення пiдприємства полягає у встановленнi змiсту дiяльностi пiдприємства, його призначення, ролi i мiсця в ринковiй економiцi, характеризує напрям дiяльностi, виходячи з ринкових потреб, особливостей продукцiї, характеру її споживання, конкурентних умов.
  2. Оцiнка стану зовнiшнього середовища передбачає вивчення впливу на пiдприємство таких його елементiв, як сутність полiтичних процесiв та стан економiки країни; особливостi правового регулювання виробництва, характеристика природного середовища i наявнiсть pecypciв, науково-технiчний рiвень тощо. Аналiз безпосереднього середовища включає визначення покупців, конкурентів, ринку робочої сили.
  3. Оцiнка стану внутрiшньої структури дозволяє визначити сильнi i слабкi сторони пiдприємства, внутрiшнi можливостi, на якi пiдприємство може розраховувати в конкурентнiй боротьбi в процеci досягнення своїх цiлей.
  4. Розробка варіантів альтернативних рiшень. Виявляють повний склад варіантів рiшень, встановлюють максимально можливий набiр варіантів. Кожний варіант пов'язують з умовами та ресурсами, враховують обмеження, якi можуть вплинути на рiшення.
  5. Обґрунтування та вибiр оптимального рiшення. Цей процес є основним у стратегiчному плануваннi, оскiльки в ньому приймаються рiшення про те, як буде пiдприємство досягати своєї мети та реалiзовувати своє призначення. Вибрана стратегiя дозволяє врахувати вci фактори, якi можуть вплинути на дiяльнiсть підприємства.
  6. Впровадження оптимального рiшення та оцiнка результатiв. Оцiнка реалiзацiї оптимального стратегiчного рiшення є завершальним етапом стратегiчного планування.

Джерело: Пащенко Б. «Сучасний стан стратегічного планування зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні»