Сутність бюджетного менеджменту
Бюджетний менеджмент – це один із напрямків фінансового менеджменту. Бюджетний менеджмент – це сукупність взаємопов'язаних дій (управлінських функцій), прийомів, методів, що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків. Бюджетний менеджмент повинен дати відповідь на питання – як ефективно керувати цим рухом і відносинами.
Кожна система управління, в тому числі і бюджетна, складається із двох взаємопов'язаних частин – об'єкта і суб'єкта управління. Об'єктом виступає бюджет, суб'єктом – органи управління бюджетом. Предметом бюджетного менеджменту як навчальної дисципліни є бюджетний процес і управління ним.
Систему управління бюджетом можна представити як комбінацію двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі.
Можна виділити три групи органів управління бюджетом.
До першої групи відносимо органи законодавчої та виконавчої влади. Оскільки Державний бюджет як основний фінансовий план держави затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом.
Другу групу складають органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим; обласні фінуправління і міські фінуправління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи), Контрольно-ревізійна служба України, Державне казначейство, Державна податкова адміністрація, Рахункова палата. Органи системи Міністерства фінансів безпосередно виконують роботу, пов'язану із складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. Державна податкова адміністрація здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов'язкових внесків податкового законодавства, повнотою, правильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджетної системи. Контрольно-ревізійна служба здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням коштів, виділених як з Державного, так і з місцевих бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи Контрольно-ревізійної служби контролюють дотримання фінансового законодавства в цілому у суб'єктів господарювання, насамперед, в державному секторі. Державне казначейство організує і здійснює касове виконання Державного бюджету та веде облік його касового виконання, а також готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави. Державна податкова адміністрація (з грудня 1991 року по 22 листопада 1996 року Державна податкова служба), Контрольно-ревізійна служба і Державне казначейство були створені і розвинуті на базі відповідних підрозділів органів системи Міністерства фінансів. Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошовою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бюджетної політики.
Третю групу складають органи нефінансового профілю. Виконуючи покладені на них функції, вони також пов'язані з бюджетом. До першої підгрупи ми відносимо такі органи: Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та інші.
Структура бюджетного процесу включає дві складові: бюджетне планування (складання, розгляд, затвердження) та виконання бюджету.
Рівень бюджетного планування залежить від декількох чинників:
- Залежить від достовірності інформації, яка використовується при розрахунках проекту бюджету.
- Залежить від методів, які використовують в процесі бюджетного планування.
- метод прямого рахунку;
- нормативний;
- аналітичний.
- зменшення видатків;
- збільшення доходів;
- встановлення джерел покриття дефіциту бюджету.
Відомо три методи планування показників бюджету:
Метод прямого рахунку передбачає обчислення показників в бюджеті виходячи із реальних потреб і показників у розрізі окремих статей доходів і видатків по кожному підприємству, організації, установі, громадянину.
Нормативний метод заснований на використанні норм та нормативів, встановлених по відношенню як до детальних, так і узагальнюючих показників.
Аналітичний метод передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників, засновується на моделюванні бюджетних показників.
Бюджетне планування в цілому засновано на балансовому методі. Є три варіанти збалансування бюджету:
Джерела:
- Конституція (основний закон) України. – К., 1996.
- Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 №2542-ІІІ (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради, 2001, №37-38, ст. 189.
- Фінансове право: курс лекцій / В. А. Предборський, О. О. Кочан, А. Г. Зюнькін та ін. – К.: Правові основи, 1998.
- Василік О. Д. Державні фінанси України: Науковий посібник. - К.: ВШ, 1997.
- Епіфанов А. О., Сало И.В., Д'яконова І. І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка, 1997.