Особливості касового виконання державного бюджету
Виконання бюджету, тобто забезпечення повного і вчасного надходження всіх передбачених доходів та спрямування коштів на фінансування видатків, є основною стадією бюджетного процесу. Касове виконання державного бюджету – це фінансові операції з надходження доходів у бюджет і здійснення видатків бюджету.
До утворення Державного казначейства України, створеного за Указом Президента України від 27 квітня 1995 року №335, касове виконання державного бюджету здійснювалося на основі багатоканального механізму, до якого залучалися комерційні банки. Установи комерційних банків виконували весь комплекс операцій за доходами і видатками державного бюджету: здійснювали операції із зарахування на рахунки бюджету надходжень доходів, проводили їх на рахунки відповідних бюджетних організацій. Установи комерційних банків відкривали відповідним фінансовим органам рахунки для обліку доходів державного бюджету на балансовому рахунку № 100 "Доходи державного бюджету" за підрозділами бюджетної класифікації і символами щомісячного звіту з виконання державного бюджету.
Подібна внутрішньо суперечлива ситуація, коли бюджетними державними коштами розпоряджаються комерційні банківські структури, призводила до серйозних порушень ходу бюджетного процесу. Правилами стали затримки надходження коштів до державного бюджету, невчасність розрахунків з бюджетом, порушення принципів розмежування доходів між державним та місцевим бюджетами тощо.
З утворенням Державного казначейства України радикально змінюється сам порядок касового виконання державного бюджету. Найважливіша функція казначейства – проведення платежів на користь бюджетних установ безпосередньо на місцях. Оплата при цьому здійснюється з єдиного казначейського рахунка в НБУ. Тим самим значно зростає роль НБУ і його регіональних управлінь у веденні касового порядку виконання державного бюджету.
Реалізація принципу єдиного казначейського рахунку в НБУ дає змогу мати точну інформацію про стан державних фінансів, забезпечує можливість маневру державними грошовими ресурсами. При цьому акумуляцію коштів держбюджету, їх зберігання та перерахування за дорученням органів казначейства, а також прийняття, зберігання та видачу готівки здійснюють установи НБУ. Право розподілу асигнувань за напрямками видатків, затверджених Державним бюджетом України, залишається за галузевими міністерствами і відомствами.
З 1 квітня 1996 р. всі поточні бюджетні рахунки за коштами Державного бюджету, які раніше були відкриті в установах комерційних банків, переведені до установ НБУ. Це значно підвищило контроль з боку Державного казначейства за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів. У цих умовах НБУ, по суті, виконує роль державного касира, офіційного і безплатного охоронця фондів поточних рахунків Державного казначейства. У деяких країнах касове виконання державного бюджету здійснюється через спеціальний бюджетний банк.
Головне управління Державного казначейства може укладати угоди з відповідними комерційними банками на здійснення розрахунково-касового обслуговування коштів державного бюджету та позабюджетних фондів. Предметом таких угод є здійснення комерційним банком за дорученням Державного казначейства України функцій щодо касового виконання Державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування органів державної влади, підприємств, організацій та установ, які використовують кошти державного бюджету та державних позабюджетних фондів. Банківські установи зобов'язані здійснювати вчасне зарахування бюджетних коштів та забезпечувати сувору відповідність здійснення видатків їх цільовому призначенню.
Державне казначейство проводить в установах банків перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів.
Джерела:
- Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
- Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
- Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
- Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
- Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.