Акцепт

Акцепт (лат. acceptus – прийнятий) – згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних і розрахункових документів, а також юридична згода на укладення угоди відповідно до пропозиції (оферти) другої сторони. Акцепт широко використовується у розрахунках за поставлені товари та надані послуги як всередині країни, так і в міжнародному товарно-грошовому обороті. Акцептант – фізична або юридична особа, яка своїм написом на цінному папері або документі (векселі, чеку, платіжній вимозі тощо) зобов'язується сплатній зазначену в них суму. Такі розрахунки здійснюють кредитно-банківські установи.

В Україні акцепт використовується як згода на оплату розрахункових документів або товарів. Платник дає згоду на оплату документів на підставі їх реквізитів. Акцепт застосовують переважно при розрахунках платіжними вимогами. Акцепт товару платник дає після одержання його відповідно до кількості та якості. Акцепт товару може вживатися як санкція до постачальника при порушенні ним якості поставок. Розрізняють акцепт позитивний (платник дає письмову згоду на оплату кожної платіжної вимоги) і акцепт негативний (згодою платника вважається неподання у певні терміни письмової відмови від акцепту). Негативний акцепт застосовують у розрахунках переважної більшості підприємств та організацій. Кооперативи й сільські ради використовують позитивний акцепт: вимоги вважаються акцептованими, коли від платника отримана письмова згода на оплату існують акцепт попередній і акцепт наступний. Попередній акцепт означає, що платіжні вимоги постачальника оплачуються після закінчення терміну акцепту, тобто після неподання заяви платника банку, що його обслуговує, повної або часткової відмови від акцепту протягом трьох робочих днів. Термін акцепту може бути подовжений до 10 календарних днів. Наступний акцепт означає, що платіжні вимоги оплачуються в день їх надходження до банку покупця. При цьому покупець має право заявити протягом трьох днів про відмову від акцепту. На підставі такої відмови платнику повертають списану з постачальника суму. Розрізняють також вексельний акцепт, чековий акцепт та акцепт документів, виставлених на інкасо. Вексельний акцепт означає згоду на оплату векселя і оформляється надписом фізичної або юридичної особи на векселі. Він пов'язаний насамперед з переказними векселями (траттами), що їх виставляє кредитор постачальника. Розширення сфери обігу векселів сприяє їх акцепту банками, оскільки такі векселі швидше приймаються до оплати, їх легко враховувати в інших банках. Чековий акцепт означає акцепт чеків банком-платником.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.