Вибірковий метод спостереження

Вибірковий метод спостереження – вид несуцільного спостереження для вивчення закономірностей суспільних явищ та процесів. Вибірковий метод спостереження передбачає спостереження не всіх елементів сукупності що вивчаються, а лише відібраних, частини. Порівняно з методом суцільного спостереження потребує менше коштів і часу, обстеження можна провести детальніше, з меншими похибками. При вибірковому методі спостереження зіставляються дві сукупності генеральна, з якої обирають одиниці для обстеження, і вибіркова, яку безпосередньо обстежують. Статистичні характеристики вибіркової сукупності розглядають як оцінку відповідних характеристик генеральної сукупності.

Мета вибіркового методу спостереження – на підставі вибіркових оцінок визначати невідомі характеристики генеральної сукупності. Переваги цього методу реалізуються лише за дотримання наукових принципів його організації та про ведення насамперед неупередженої, випадкової вибірки елементів для обстеження Оскільки вибіркова сукупність не точно відтворює склад генеральної, то й вибіркова оцінка не збігається з відповідними характеристиками генеральної. Розбіжність між ними називають похибкою репрезентативності. Розрізняють також випадкові та систематичні помилки. Випадкові – наслідок випадковості відбору елементів для дослідження і пов'язаними з цим відмінностями структур вибіркової і генеральної сукупності щодо ознак, які вивчають. Систематичні мають місце тоді, коли при формуванні вибіркової сукупності порушується принцип випадковості, тобто здійснюється упереджений відбір елементів, або недосконала основа відбору їх називають помилками зміщення. В організації вибіркового обстеження важливо уник нути систематичних помилок. Випадкових помилок уникнути неможливо, але теорія вибіркового методу спостереження дає математичну основу для обчислення кількості та визначення напрямів їх зменшення. Формується вибіркова сукупність за певними правилами. Спершу визначають основу вибірки. В сукупностях, які складаються з окремих елементів, одиниця основи може репрезентувати або окремий елемент сукупності, або певну їх групу. У практиці сукупності, що підлягають вивченню, мають не одну, а декілька альтернативних основ дня вибірки. Наукове обґрунтування і правильний вибір основи – головна умова забезпечення репрезентативності результатів вибіркового спостереження. Від основи вибірки залежить вибірка елементів сукупності простий випадковий, систематичний чи розшарований (районований), серійний. Проста випадкова вибірка здійснюється за допомогою жеребкування або таблиці випадкових чисел, – класичного способу формування вибіркової сукупності, що передбачає попередню досить складну підготовку. В основі систематичної вибірки – упорядкована чисельність елементів сукупності. Вибірка елементів здійснюється через однакові інтервали. Крок інтервалу обчислюють діленням обсягу сукупності на передбачений обсяг вибірки. Початковий елемент вибірки визначають як випадкове число всередині першого інтервалу, другий елемент залежить від початкового числа і кроку інтервалу. Розшарована (районована) вибірка – це спосіб формування вибірки з урахуванням структури генеральної сукупності. На відміну від простої випадкової і систематичної вибірки, які проводяться загалом по генеральній сукупності, розшарований відбір передбачає її попередню структуризацію й незалежну вибірку елементів у кожній складовій частині. Серійна вибірка полягає в тому, що одиницею її основи є серія елементів, які розглядають як одне ціле. Якщо серія потрапила до вибірки, обстежують всі її елементи. При обчисленні помилки вибірки враховують міжсерійну варіацію. Помилка серійної вибірки менша, ніж помилка простої випадкової чи систематичної вибірки, у разі, коли серп більш-менш однорідні й варіація серійних середніх незначна. Зростання міжсерійної варіації збільшує помилки вибірки. Виділяють також багатоступеневі та багатофазні вибірки. Багатоступенева може мати два, три чотири і більше ступенів. У кожного з них своя відмінна від інших основа вибірки. Відповідно поділяють і одиниці вибірки першого, другого і наступних ступенів. Повнота охоплення основи і схема вибірки одиниць на різних ступенях різна. Формування вибіркової сукупності здійснюється поетапно. Генеральна сукупність: І фаза – вибіркова сукупність, II фаза – підвибірка з вибіркової сукупності і фази, III фаза – підвибірка з вибіркової сукупності II фази, IV фаза – підвибірка з вибіркової сукупності III фази і т. д. Вибіркові оцінки кожної фази використовують як додаткову інформацію на наступних фазах, що підвищує точність результатів вибіркового спостереження.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.