Захист прав споживачів

Захист прав споживачів – діяльність спрямована на забезпечення населення товарами та послугами з високоякісними споживчими властивостями.

Існує два напрями організації захисту прав та інтересів споживачів:

• створення об'єднань споживачів на громадських засадах (клуби, товариства, ліги, федерації, спілки тощо),
• об'єднання споживачів на національному й міжнародному рівнях.

У 1980 було створено Міжнародну організацію спілки споживачів. Діяльність товариств має регіональні, національні й державні відмінності. Документи спілок споживачів (прийнятих на XII конгресі Міжнародної організації спілки споживачів 1987 у Мадриді) містять такі положення піклування про якість товарів і послуг, особливо щодо безпеки продуктів харчування, медикаментів, побутової хімії та машин, товарів для дітей, антиреклама тютюну, контроль за якістю інформації, рекламою, вилучення з продажу техніки, яка вводить покупця в оману, контроль за правильність цін, заходи проти несприятливих умов надання кредиту, кампанії в галузі охорони довкілля, проти забруднення ґрунту, води, атмосфери, ознайомлення споживачів з їх правами й обов'язками, ефективне і всебічне навчання споживачів. Міжнародна організація споживачів розширює галузі своєї діяльності – від запобіжне захисних до участі у вирішенні питань, пов'язаних з сировинними й енергетичними проблемами, зубожінням, екологічною рівновагою, суспільною діяльністю на користь неповноцінних і малозабезпечених осіб, розробка таких комплексних проблем, як боротьба з голодом, складання міжнародних списків шкідливих товарів, неприпустимість їх продажу, боротьба проти застосування небезпечних технологій тощо. На початку 90-х XX ст. в Україні створено Українську Асоціацію товариств споживачів. Такі організації мають статус державних, і цей напрям у світі позначають терміном «консьюмеризм». 15.03.1962 було опубліковано спеціальне послання президента США, в якому він вперше проголосив перевагу споживача над виробником. Сформульований у ньому перелік прав споживачів застосовується в усьому світі. Це права споживачів на безпеку (захист від продажу товарів та послуг, які загрожують життю або здоров'ю людини), гарантований доступ до різноманітних товарів за конкурентними цінами, на інформацію – захист від неправдивої інформації та надання фактів для обґрунтованого вибору, право бути почутим – гарантія того, що при формулюванні політики підприємства будуть всебічно розглянуті інтереси споживачів, а також швидко компенсовані заподіяні їм збитки, право жити в здоровому довкіллі, право бідних на захист їх інтересів. ООН проголосила 15 березня Всесвітнім днем прав споживачів. У багатьох країнах світу створено державні структури, діяльність яких спрямована на захист прав споживачів, прийнято відповідні закони. Так, у Японії їх – 50, Австрії – 200, у Канаді – понад 40 тільки місцевих таких законів, а в Іспанії є окрема стаття в конституції, яка гарантує захист прав споживача державою. Генеральна Асамблея ООН у 1985 прийняла Керівні принципи на захист інтересів споживачів, визнані країнами світу, в т. ч. й Україною. У 1991 в Україні прийнято закон «Про захист прав споживачів». Створено Державний комітет України у справах захисту прав споживачів.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.