Контроль

Контроль – 1) елемент управління економічними об'єктами і процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки їх відповідності стану, передбаченому законами, юридичними нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами, 2) контроль за об'єктом, реальна влада, зосередження прав управління в одних руках.

Інспекційний контроль – контроль, що здійснюється уповноваженими особами за правильністю й законністю дій підвідомчих органів та осіб.

Банківський контроль – 1) контроль банку за цільовим використанням наданих кредитів або за сплатою коштів неплатоспроможного боржника до визнання його банкрутом, 2) контроль центрального банку за діяльністю комерційних банків. Здійснюється регулюванням банківської ліквідності, обсягів кредитних операцій, грошової емісії за допомогою більш конкретних важелів. Так, банківську ліквідність регулюють регламентацією співвідношення між касовими резервами і депозитами, між позиками і депозитами тощо.

Банківський контроль передусім поширюється на кредитні операції. Залежно від часу здійснення банківський контроль поділяється на попередній і наступний. Попередній банківський контроль передує наданню позики і полягає в оцінці кредитоспроможності потенційного позичальника, перевірці на місці наявності певного майнового забезпечення. Наступний банківський контроль – це нагляд за дотриманням позичальником умов кредитної угоди. При проведенні валютних операцій банки контролюють дотримання клієнтами діючого валютного законодавства. Здійснюючи розрахунково-касове обслуговування клієнтів, банки стежать за дотриманням ними правил безготівкових розрахунків і проведенням операцій з готівкою.

Бюджетний контроль – форма державного фінансового контролю, що забезпечує процес акумуляції, розподілу та використання бюджетних коштів. Бюджетний контроль є видом державного фінансового контролю, який полягає в перевірці законності формування, розподілу і використання бюджетних коштів. В Україні бюджетний контроль здійснює Рахункова палата України, Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів України.

Валютний контроль – комплекс заходів, за допомогою яких держава регулює порядок придбання іноземної валюти та операції з нею. Валютний контроль здійснюється для захисту платіжного балансу, а також для запобігання різкому зниженню валютного курсу.

Вибірковий контроль – контроль за якістю товарів та послуг, що здійснюється за окремими вибірками та пробами.

Виробничий контроль – порівняння показників виробничого планування з фактичними даними, а також аналіз відхилень. Виробничий контроль здійснюється в часовому й кількісному аспектах виробничого процесу й охоплює контроль якості продукції, використання потужностей та аналіз витрат виробництва. Важливий аспект виробничого контролю – контроль за дотриманням термінів виконання робіт. Розрізняють регулярний і разовий контроль, контроль за внутрішніми і зовнішніми операціями підприємства.

Грошовий контроль – форма державного та банківського контролю за діяльністю підприємств, які працюють на господарському (комерційному) розрахунку. Держава здійснює контроль, встановлюючи такі стабільні економічні нормативи, як розподіл прибутку, темпи зростання середньої заробітної плати, амортизаційні відрахування тощо. За невиконання цих нормативів або договірних зобов'язань до підприємств застосовують економічні санкції. Грошовий контроль з боку банків здійснюється визначенням оптимальних варіантів використання кредитів, витрачання фонду заробітної плати, виконання виробничої програми тощо. Для цього аналізують господарську і фінансову діяльність підприємства на основі стану розрахункового рахунку на підставі звітів і балансів. До підприємств, які працюють незадовільно, банк може застосувати такі санкції, як переведення на особливий режим кредитування й розрахунків, відмова у кредитах тощо.

Державний контроль – контроль державних органів за дотриманням законів, нормативних актів, за господарською діяльністю підприємств, установ та організацій згідно з чинним законодавством.

Документальний контроль – контроль, що здійснюється на основі ретельного вивчення та аналізу документів.

Контроль за зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці й продуктів таким чином, щоб вони забезпечували повну зайнятість і стабільність цін. Здійснюється через обмеження номінальних доходів та цін на товари і послуги, внаслідок чого змінюються й реальні доходи. Контроль має силу закону, але здійснити його на практиці важко, бо у підприємців формуються сильні стимули, щоб його обминути. Це породжує неконтрольований «чорний ринок». З іншого боку, знижується ефективність цінової системи, деформується механізм ринкового перерозподілу ресурсів.

Контроль за станом довкілля – один з елементів управлінської діяльності, спрямований на збирання, обробку, вивчення й оцінювання інформації про дотримання екологічного законодавства, екологічних стандартів, виконання природоохоронних заходів і вжиття в разі потреби запобіжних, відновлювальних і каральних заходів. Такий контроль здійснюється за використанням і охороною земель, надр, лісів, поверхневих ґрунтових вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу тощо. Контроль за станом довкілля складається з державної служби нагляду за навколишнім середовищем, а також державного громадського 1 виробничого контролю.

Контроль за цінами – комплекс заходів та важелів, які використовує держава для регулювання цін на окремі види товарів і послуг.

Параметричний контроль – перевірка відповідності основних параметрів і властивостей об'єкта або процесу встановленим нормам.

Суцільний контроль – повний контроль, що охоплює кожну одиницю виробленої продукції або реалізованого товару.