Управління оборотними активами підприємств

Управління притаманне всім сферам людської діяльності і являє собою сукупність прийомів і методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення конкретного результату. У більшості літературних джерел відсутнє чітке визначення поняття «управління оборотними активами», тому нижче приведемо наше формулювання. Управління оборотними активами полягає у впливі на їх обсяг і структуру, а також джерела їх формування з метою отримання економічної вигоди – прибутку.

Завдання підвищення ефективності функціонування підприємства, є одним з найважливіших завдань управлінської діяльності. Без сумніву, що оборотні активи як невід'ємна частина всього майна, яке задіяне у операційній діяльності, вносять свій внесок у формування економічного результату. У деяких випадках цей вплив може бути вирішальним як для результатів поточного фінансування підприємства, так і його фінансово-господарського стану в майбутньому.

Більшість авторів відносять управління оборотними активами безпосередньо до питань, які вирішуються фінансовим менеджментом. Але необхідно відмітити, що рішення, які приймаються в сфері управління оборотними активами взаємопов’язані як з маркетингом (в частині заходів стосовно реалізації товарів і способів розрахунків з покупцями), так і з управлінням виробництвом (в частині визначення тривалості виробничого циклу і розрахунку необхідних запасів сировини і матеріалів). Тим не менше, саме фінансові відносини створюють основу для їхнього початкового формування і подальшого функціонування. Таким чином, здійснюючи функції, які властиві системі в цілому, управління оборотними активами пронизує всі ланки управлінської діяльності. Проблеми пов’язані з управлінням оборотними активами знаходяться на стику виробничого, маркетингового і фінансового менеджменту. В результаті роль управління оборотними активами багаторазово зростає, оскільки вимагає узгодження дій різних служб управління підприємства. В подальшому управління оборотними активами буде розглядатися з економічної точки зору. Економічний аспект управління оборотними активами передбачає розгляд процесів їх формування і використання, а також оцінку економічних наслідків зміни цих процесів в часі.

Управління підприємством є безперервним процесом, що здійснюється за допомогою реалізації функцій менеджменту – планування, організація, координація, мотивація і контроль. Ці функції, тобто конкретний вид управлінської діяльності, послідовно складаються зі збору, систематизації, передачі, збереження інформації, вироблення й ухвалення рішення, а також приведення в дію і контролю за виконанням рішень.

Управління оборотними активами, як і весь процес управління, включає стратегію і тактику управління. Під стратегією розуміється загальний напрямок і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Встановлюючи визначені правила й обмеження, стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на тих варіантах рішень, що не суперечать обраному напрямку управлінської діяльності. Тактика управління – це конкретні методи і прийоми досягнення поставленої мети у визначеній ситуації й у визначений момент часу. Завдання тактики управління – вибір найбільш оптимального рішення і способів його втілення в ситуації, яка склалася.

У системі управління оборотними активами, як і в будь-якій іншій системі, виділяють керуючу і керовану підсистему, що відповідно представлені суб'єктами й об'єктами управління. Об’єктом управління в різний час у різному співвідношенні виступають товарні запаси в процесі формування, зберігання й реалізації, кредити, дебіторська заборгованість, грошові залишки, а також економічні відносини, що виникають у процесі кругообороту оборотного капіталу. Перехід до ринкової економіки пов’язаний із суттєвими змінами в сфері управління оборотними активами підприємства: об’єктом управління поряд із товарно-матеріальними цінностями стає і найбільш ліквідна частина оборотних активів – грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення. З розвитком фінансового ринку та подальшою стабілізацією економіки виникає можливість раціонального використання тимчасово вільних грошових коштів підприємств, а саме: вкладення їх в прибуткові інструменти фінансового ринку. Суб’єктами управління оборотними активами суб’єктів підприємництва у різній мірі є загальні збори засновників, правління, фінансові і комерційні підрозділи, а також персонал суб’єктів підприємництва, що використовують специфічні методи цілеспрямованого впливу на оборотні активи. Разом з тим їм притаманні єдині прийоми і способи управління, характерні для управлінської діяльності в цілому, що виражаються через реалізацію функцій управління. Управління оборотними активами – прямий обов’язок фінансового менеджера. На відміну від рішень, пов’язаних із виплатою дивідендів і структурою капіталу, ми не можемо приймати рішення про оборотні активи раз в місяць. Вирішення питань пов’язаних із оборотними активами є безперервним процесом, оскільки вони є матеріальною основою всієї господарської і комерційної діяльності підприємства і тому постійним і важливим об’єктом управління. Тобто, управління оборотними активами відрізняється від інших сфер діяльності фінансового менеджера перш за все кількістю часу, який повинен бути присвячений виконанню цієї функції фінансового менеджменту.

Отже, управління оборотними активами – багатогранний процес взаємодії безлічі суб’єктів й об’єктів управління, об’єднаних економічною роллю оборотних активів у діяльності суб’єктів підприємництва. Багатоваріантність рішень і кроків, гнучкість та неординарність господарських комбінацій, унікальний характер кожної ситуації становить основу управління оборотними активами підприємства. Тому пошук й реалізація напрямків удосконалення управління оборотними активами зачіпає багато аспектів господарської діяльності.

Джерело: Голдун І.С. «Управління оборотними активами підприємств»