Тенденції розвитку систем оцінки та управління персоналом в сільськогосподарському виробництві
Сьогодні багато експертів звертають увагу на те, що «епоха роботодавців» закінчилась, почалась «епоха працівників». Якщо раніше роботодавець обирав собі працівників, оскільки існував дефіцит сільськогосподарських підприємств, які були б привабливими для кваліфікованих спеціалістів, то сьогодні працівники обирають собі роботодавця та самі диктують йому умови власного прийому на роботу (особливо це стосується висококваліфікованих працівників та менеджерів). Незважаючи на останні тенденції на ринку праці деякі керівники сільськогосподарських підприємств продовжують сприймати персонал як другорядний об’єкт.
Однак, основними складовими концепції оцінювання персоналу сільськогосподарського підприємства є зростаюча роль особистості працівника, знання його мотиваційних установок, вміння їх формувати і направляти відповідно до завдань, що стоять перед організацією. Процес оцінки персоналу повинен ідентифікувати, чи розуміють співробітники організаційні цілі, власні можливості і внесок в досягнення мети організації. Управління персоналом дозволяє узагальнити і реалізувати цілий спектр питань адаптації людини до зовнішніх умов, врахувати особистісний фактор в побудові системи управління персоналом.
Одним з основних завдань управлінського апарату сільськогосподарських підприємств стає ефективна оцінка персоналу, яка передбачає мінімізацію ризиків, які є результатом неефективності використання персоналу.
Сучасні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва зміщують акценти управління персоналом в напрямку підвищення його якості, збільшенні ступеня залучення персоналу в процес розробки та прийняття рішень, підвищення кваліфікації та вдосконалення системи оцінки та управління персоналом.
Дослідження існуючих систем оцінки персоналу на сільськогосподарських підприємствах показало, що ефективність управління персоналом визначається двома основними чинниками:
- здатністю організації чітко визначати, які посадові обов’язки працівники повинні виконувати для досягнення її цілей; а також
- які методи сприятимуть сумлінному виконанню співробітниками даних посадових обов’язків.
Тому, при оцінюванні персоналу, під ефективністю управління працівниками на сільськогосподарських підприємствах варто розуміти здатність забезпечувати три складові успіху: гарантування економічної вигоди для самого підприємства, удосконалення організації виробництва, забезпечення адекватних умов праці та соціальну вигоду для працівників.
Однак, більшість керівників сільськогосподарських підприємств досі не розглядають персонал як важливий ресурс для стратегічного успіху своєї компанії, вважаючи, що отримання вигідних банківських кредитів чи досконала матеріально-технічна база можуть забезпечити досить успішне існування підприємства у майбутньому. Це дійсно могло мати місце, коли ринок сільськогосподарської продукції в Україні тільки почав розвиватись, і сільськогосподарських компаній було недостатньо, а ефективних взагалі одиниці.
Більшість сучасних українських агрохолдингів досягли такого ступеня розвитку, коли ряд висококваліфікованих співробітників став їх головним капіталом. Як правило, це унікальні професіонали, замінити яких практично неможливо. Керівництву, щоб утримати таких працівників, залишається тільки забезпечити якомога краще задоволення їх зростаючих потреб. Додатковим заходом щодо збереження системи виробництва в певній сільськогосподарській організації може бути підготовка цими фахівцями дублерів, однак часто це є занадто дорогим задоволенням. Витрати на таку підготовку здатні призвести до зниження конкурентоздатності.
Таким чином, особливу увагу сьогодні вимагає розробка нового підходу до управління персоналом на рівні господарюючої структури в сільськогосподарському виробництві. На основі результатів нашого дослідження ми запропонували використання в сільськогосподарських підприємствах нового підходу до управління персоналом, який розглядає людину в якості головного об'єкта інтересів менеджменту. Дана концепція передбачає, що завданням керівництва є проведення кадрової політики, метою якої є задоволення зростаючих запитів і потреб кожного члена організації.
Даний підхід до управління персоналом передбачає зміну точки зору на персонал, яка істотно відрізняється від практик, які характерні для сільськогосподарських підприємств України на даний момент. Перш за все, точкою відліку для управління персоналом є система поглядів на кожного працівника підприємства. Важливо усвідомлювати, що при всіх переконаннях про важливість персоналу і створення найбільш сприятливих умов для розкриття потенціалу кожного співробітника, персонал розглядається як об'єкт, який підлягає управлінню з боку підприємства.
Запропонований підхід передбачає, що людина є мінливою, але некерованою змінною підприємства. Завдання менеджменту в цьому випадку в тому, щоб пізнати закономірності розвитку особистості і розробити відповідні програми, що забезпечують краще, ніж конкуренти, задоволення зростаючих потреб кожного працівника. Результатом даного підходу, на нашу думку, стане зростання продуктивності та, відповідно, економічного ефекту для сільськогосподарського підприємства. Таким чином, необхідно змінити систему поглядів на людину в організації. На нашу думку, сільськогосподарські підприємства, які не зможуть цього вчасно зрозуміти, можуть виявитися неконкурентоспроможним на ринку сільськогосподарської продукції, який характеризується постійно зростаючими вимогами щодо якості та безпеки продукції та висуває нові вимоги щодо технічного та технологічного оснащення сільськогосподарських виробників.
Джерело: Чернега І.І., Гаврилюк Л.А., Ковальчук А.І. «Сучасні тенденції розвитку систем оцінки та управління персоналом в сільськогосподарському виробництві»