Абсолютні статистичні величини

Абсолютні статистичні величини – це іменовані числа, що мають одиниці виміру, властиві певним суспільним явищам, які треба оцінити чи охарактеризувати. Залежно від суті досліджуваного явища й конкретних завдань дослідження застосовують натуральні, умовно-натуральні та грошові (ціннісні) одиниці виміру.

Натуральні одиниці виміру відповідають природним (фізичним) властивостям предмета і виражаються в мірах довжини, площі, об'єму, ваги тощо або кількістю одиниць (штук), кількістю фактів чи подій. Так, одиницею виміру кількості населення є одна людина, збір зерна вимірюється в тоннах, центнерах, випуск тканин – в погонних або квадратних метрах тощо. Якщо вимірювання в одній одиниці не дає повної характеристики обсягу продукції, користуються двома одиницями виміру. Так, трактори можна обчислювати за їх кількістю. Але деякі трактори можуть мати різну потужність, а отже, й різну споживчу вартість. Тому для правильного уявлення про продукцію тракторного заводу треба обчислювати випуск тракторів у двох одиницях виміру в штуках і за загальною (сумарною) потужністю. Так само, скажімо, обчислюються шпали – в штуках і кубічних метрах. Застосовують також умовно-натуральні одиниці виміру. Дані про кількість різних видів продуктів, виражені в натуральних одиницях виміру, не допускають підсумовування. Для одержання загального підсумку близьких за своїм споживчим призначенням продуктів використовують умовно-натуральні одиниці виміру. Для цього знаходять т. зв. перевідні коефіцієнти, що вимірюють співвідношення між натуральними одиницями виміру різних продуктів за будь-якою ознакою. Відтак за знайденими коефіцієнтами ці продукти перераховують на продукт, прийнятий як умовний. Мірою загального обсягу продукції, що складається з різних споживчих вартостей, є звичайно грошові (ціннісні) одиниці виміру. Абсолютні статистичні величини вимірюють рівні, які характеризують стан явищ або на певний момент, або за певний період.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.