Звичаєве право

Звичаєве право – система норм, правил поведінки, що ґрунтується не на офіційно прийнятих юридичних законах, а на звичаях, сформованих протягом тривалого часу у певній країні або суспільному середовищі. У багатьох випадках якщо звичайне право не суперечить чинному законодавству, воно визнається як юридична норма.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.